Тиск

Сьогодні не вдалося запустити сам гідравлічний пристрій, але познайомились з принципом його роботи. Трохи поговорили про закон Паскаля і поширення тиску в рідинах. Обговорили, чому гази стикаються, а рідини ні. 

Розібрали за кресленнями ступені свободи гідравлічного механізму. Отримали домашнє завдання пошукати працюючий екскаватор і поспостерігати за будовою і роботою ковша. Наступного тижня плануємо завершити знайомство з гідравлікою.

Валентина Мержиєвська

Обертиння

Трохи згадали обертання. Зробили дослід з гіроскопом - оберталися колесо на ниточці. Вдалося лише з п'ятої спроби - чи то ниточка обривалась, то запальничка не спрацьовувала. Але невдачі тільки підсилюють радість успіху 🙂

Зробили дослід з обертанням яєць. Цікаво, що в школі було одне яйце, а у учнів, які займались дистанційно - інше. І за тим, як вони оберталися ми робили припущення, яке варене, а яке сире. Те, що в школі крутилося як варене. І був момент істини - перевірити впевненість у своєму розумінні фізики - розбити яйце собі об лоба 🙂 якщо справді варене, то все буде ок, а от якщо сире... 🙂

І потім перейшли до гідравлічних дослідів - майстрували архимедів гвинт в закачували ним воду вгору. 

Валентина Мержиєвська

Капіляри

Сьогодні досліджували капіляри. Спершу як піднімається колір по серветочках. Тоді - як вода перетікає по бинтику з однієї баночки в іншу.

Але найцікавіше - це спостерігати, як вода піднімається між двома скельцями. Коли з одного боку відстань між сцельцями помітна - в сірничок шириною, а з іншого - сходить нанівець. І вода піднімається на висоту, яка залежить від вістані між стіночками - виходить така ніби гіпербола.

П'ятикласники помітили, що вода поводиться точно як людина. Коли відстань між стіночками завелика, то між ними піднятись не вдається, а у вузькому місці можна піднятись вгору "в розпорочці". Що одразу всій й спробували - в одвірку. От тільки людина це робить завдяки силі своїх м'язів, а вода - завдяки силі поверхневого натягу.

Показали ще й дослід про поверхневий натяг тим, хто не був з нами в молодшій школі - покидали в повну скляночку монетки.

 Наприкінці записали, як ще кожний зрозумів, що таке капіляри.

"Капіляри - це настульки тонкі трубочки, що вода не може в них не підніматись, завдяки силі поверхневого натягу".

Валентина Мержиєвська

Сполучені посудини

Досліджували сполучені посудини: робили припущення про те, як перетікатиме вода на рівній поверхні, на сходинках, з відкритими і закритими кришечками. 

Обговорили питання атмосферного тиску, змоделювали його за допомогою стола, спортивного мата і п'ятьох п'ятикласників. 

Навчились практичному переливанню води з бака у іншу ємність за допомогою трубочки, створюючи розрідження.

Валентина Мержиєвська

Теплові явища

Спільне заняття 3 і 8 класу.
Робимо досліди, а в проміжках молодші - на каліграфії описують побачене, а старші - роблять атестаційні контрольні з фізики. Відтак знову збираємось на спільний дослід.
Спершу відтворили дослідження теплопровідності:

Тоді зігрівали пляшки. Команда 3 класу і команда 8 класу, хто швидше :) Повітря всередині пляшки нагрівалось і розширювалось, завдяки чому кульки надувались.

І наостанок - дослід із засмоктуванням кульки з водою в банку:

Кисень вигорає і створює розрідження.

Валентина Мержиєвська

Vincotte

Цього тижня познімали комашкові ловугки, дослідили улов. Діти помітили які місця були обрані більш вдало, які менш. У ловушку поруч із майданчиком упіймалось більше камінців, ніж комашок.

В другій частині заняття продовжили розмову на екологічні теми. В Європі в супермаркетах використувають торбинки з матеріалу, що швидко розкладається, compost-friendly.

Робимо довгограючий дослід. Беремо звичайний целофановий пакетик, офісний папір, туалетний папір і оцей екологічний пакетик. 

Поклали в земельку, трохи полили, накрили дошкою.
Далі будемо спостерігати, що відбуватиметься. Попереду ціле літо, цікаво що від того досліду залишиться до осені.

Валентина Мержиєвська

Прокидання комашок

З приходом весни світ навколо почав змінюватись. Знайшли деревця, які вже зацівіли (кизил), і ті, які збираються випустити листочки (вишні).

Влаштували ловушки для комашок - баночки з водою, законпані в землі, щоб побачити, які комашки вже прокинулись.

Валентина Мержиєвська

Water & rainbow

На дослідах говорили про воду, про її цікаві властивості. Чому не промерзають водойми - вода при +4°С має найбільшу густину і опускається на дно. Про збільшення об'єму під час замерзання.
Про поверхневий натяг і коефіцієнт заломлення.

Робили досліди з закиданням монеток у повну склянку.

Заглядали за край мисочки, щоб побачити монетку на дні.
І нарешті, дочекавшись сонячного дня - створювали веселку.

Якщо у миску з водою покласти дзеркало і спрямувати сонячний промінь на межу води на ньому, то вигнута кромка води розщеплює сонячний промінь на кольори веселки, які можна спроектувати білу стіну або аркуш паперу.

Валентина Мержиєвська

Соледобування

На дослідах говорили про розділення сумішей. Ми вже на попередньому занятті бачили спосіб відстоювання крейдового розчину, а цього разу розділяли сольовий розчин випарюванням.

На свічці підігрівати металеву мисочку, в якій була невелика кількість сольового розчину. Вода випарувалась, а сіль залишалась. Потім цією добутою сіллю під час обіду присмачували собі страви.

Валентина Мержиєвська

Сіль і цукор

На дослідах продовжуємо досліджувати суміші і розчини. Цього разу робили насичений розчин цукру і солі, визначали в якій воді легше розчиняється - в холодній чи гарячій.

Намагались розчинити якомога більше, але оскільки тривалість дослуду обмежена часом заняття, то дійти до максимально насиченого розчину не встигли. Це завдання отримали додому.

Окрім того, звернули увагу на аналізування отриманих даних, тому що провести експеримент це тільки частина завдання, потрібно ще зрозуміти, що ж ми тримали в результаті експерименту.

Власне для цього результати дослідів двох команд звели в таблички і аналізували наскільки співпадають ті висновки, які можна зробити за даними отриманими кожною командою.

Справді в обох командах помітили, що в гарячій воді і цукор, і сіль розчиняється значно швидше, але окрім того, цукор розчиняється у воді краще ніж кам'яна сіль.

Валентина Мержиєвська

Суміші і розчини

В дослідах говорили про суміші й розчини. Шукали в навколишньому світі приклади сумішей речовин в різних агрегатних станах, наприклад рідке в газі - це туман, газ в рідині - піна.

Мацали губку, піну, робили з пульверизатора туман, спостерігали з пічки дим. Познайомились з поняттям суспензії та емульсії. Слово “суспензія” часом зустрічається як форма ліків. А "емульсія" - наприклад, як фарба.
Розмішали крейду у воді - зробили суспензію і поставили її на підвіконні - розшаровуватись.

Валентина Мержиєвська

Свічки, банки, СО2

Досліди були присвячені горінню, а зокрема необхідності наявності кисню.
Перший дослід полягав в тому, що ми накривали палаючу свічку банкою і чекали доки вона згасне.
Другий дослід дуже подібний, тільки свічка стояла в тарілочці з водою і коли кисень в баночці вигорів, то воду засмоктало всередину.

Третій дослід ставили на живих людях :) тобто ставили добровольцям “банки”, до деяких банки гарно присмоктувались, але до ребристих людей ніяк не хотіли.

Наступний дослід перегукувався з попереднім заняттям, на якому виготовляли содово-оцтовий вулкан. Спершу у великій посудині з'єднали оцет з содою і отримали вуглекислий газ, оскільки вуглекислий газ важчий за повітря, то його можна перелити в іншу склянку, відтак з цієї порожньої склянки вуглекислий газ можна перелити на палаючу свічку, він витіснить кисень поруч з вогнем і свічка згасне.

Наостанок робили дослід з магічним спалахування свічки. Якщо задмухати свічку і швидко після цього піднести сірничок, але не торкнутись гноту, вогник спалахує сам Це відбувається завдяки займанню парів парафіну, утворених навколо свічки, які в свою чергу вже підпалюють гніт.

Валентина Мержиєвська

Вулканоробня

Сьогодні деміугри другого класу виготовляли вулкани.

Спершу будували вулканічниний конус із пластиліну, тоді засипали всередину соду і закріплювали вулкан у скляній банці.

Заливали доверху оцтом і протикали у верхній частині жерло.

Коли сода починала реагувати з оцтом - відбувалось виверження.

Валентина Мержиєвська

Плавання яєчка

Цього тижні ми досліджували плавання яєчка у солоній і прісній воді.
Спершу ми занурили сире яйце у ємність з прісною водою, побачили як воно тоне.

Потім додали солі і зробили сольовий розчин. Спершу солі було замало і яєчко продовжувало тонути, але зі збільшенням вмісту солі яєчко піднімалося все вище.
А потім ми підвісили яйце між двох шарів солоної і прісної води. Налили солону воду, я якій яйце тримолись на поверхні, а далі обережно по ложці долили прісної води, яка вкрила яйце верхнім шаром.

Цікаво, що діти вже знають спосіб розділення сольового розчину на сіль і воду - усі згадали про випаровування.

Валентина Мержиєвська

Black, white, silver

Цього тижня вигадуємо як реабілітувати дослід з білими і чорними поверхнями. Придумали взяти три термометри, зробити для них три чохлики з чорного, білого і сріблястого картону.

Нагрівали під лампочкою.

Чорний чохлик нагрівся дуже швидко, так, що термометр зашкалило за 42 градуси. Білий - менше, лише до 39. А сріблястий ледве нагрівся до 35 градусів. Хоча були припущення, що сріблястий схожий на сірий, тому вийде щось середнє між білим і чорним, але ні, він відбиває світло значно краще.
А в другій частині заняття кип'ятили воду в паперовій коробочці.

Це можливо завдяки тому, що температура займання паперу 451 градус, а закипання води - 100 градусів. Діти дуже прикольно коментували про воду, яка "відбирає" тепло в папірчика. Але до реального закипання проходить чимало часу, але до маленьких бульбашок дочекались і гарячість води перевірили.

Валентина Мержиєвська

Black&white

Продовжуючи досліджувати теплоту ми спробували зробити дослід, який би підтвердив, що чорні предмети нагріваються сильніше за білі. Забвгаючт наперед скажу, що цього разу дослідження нам не вдався.
У гранчастої склянки пофарбували грані через одну - чорні і білі. Всередину поставили свічечку, а зовні, на рівні полум'я на пластилін приклеїли шурупчики. 

За задумкою шурупчики з чорних граней мали відпасти раніше. Тим більше, що 4 роки тому ми вже робили цей дослід, з тією самою скляночкою і все вдалося. Але цього разу, можливо через вищу температуру плавлення пластиліну, жоден шуруп не відпав, хоча чекали ми усю велику перерву.

Що ж, невдалий дослід - це гарний привід поговорити з дітьми про те, що не завжди все йде так, як задумано :)
В другій половині заняття майстрували орігамі коробочки, в яких наступного тижня спробуємо закип'ятити воду.

Валентина Мержиєвська

Теплопровідність

В минулому семестрі ми завершили розглядати механіку, а зокрема прості механізми.
Тепер настала черга теплоти. Сьогодні познайомились з явищем теплопровідності в різних матеріалах. До бамбукової палички і металевої викрутки приліпили на пластилін шурупчики, тоді нагрівали з одного кінця і спостерігали, що відбувається.

Метал добле проводить тепло, тому пластилін плавився і шурупчики по одному відпадали, починаючи з тих, що ближче до свічки. А на бамбуковій паличці тримались, хоча сама паличка й намагалась загорітись.
Позгадували інші приклади речовин, які добре проводять тепло і які погано - роздивились подвійні вікна з вакуумними склопакетами, згадали розмови про хутро тварин і в'язані светрики.
Потім відправились на кухню розпитувати пані Світлану, яким рушничком краще знімати грячу катструлю з плити - сухим чи мокрим.

Валентина Мержиєвська

Полімери і "лизуни"

Що спільного мають дерево, цукерка, волосся та мушелька? А що спільного у цих об'єктів з нейлоновими панчохи, полєтиленовими пакетами та акриловими нитками? Стоп, стоп, стоп!

Це ж природні та штучні матеріали! Як їх може щось об'єднувати? А виявляється, що не зважаючи на своє походження всі ці матеріали складаються із довжелезних молекул, які іноді схожі на намисто  - полімерів. "Намистинки" можуть бути "нанизані" одна за одною, можуть переплітатись в узори, можуть закручуватись або стояти рівно вряд. "Намистинок" в одній молекулі може бути тисячи або ж мільйони. Від того як з'єднані між собою "намистинки" залежить як виглядатиме матеріал. Наприклад з однакових" намистинок" складаються глюкоза, крохмаль та целюлоза, але через те що будова полімерних молекул дуже різна - властивості матеріалів суттєво відрізняються.

На цьому занятті ми програли в" полімери": спробували змоделювати довжелезні молекули крохмалю та целюлози, об'єднавшись руками.
Потім вивчили властивості крохмаль на дотик: торкалися сухого та змоченого крохмалю.

Ми також провели два експерименти: синтезувати природній та штучний полімер.

Виділили козеїн з молока, а також провели реакцію полімерного зшивання полівінілацетата.

Наталя Зайцева

Snowflakes

Погрались зі штучним снігом (поліакрилат) і поговорили про те що ж таке справжній сніг, з чого він складається і як утворюється. Історію дослідження сніжинок нам переповів маленький хлопчик з позаминулого сторіччя, за прізвиськом "Snowflake", на ім'я Уілсон Бентлі.

Він так цікавився сніжинками що все своє життя присвятив фотографуванню цих дивовижних кристаликів.

Завдяки його величезній колекції фотографій вчені змогли виділити основні типи сніжинок і навіть припустили що не існує двох однакових сніжинок. Ми скористались фотографіями Містера Snowflake і самостійно класифікували їх за формою. Потім, за допомогою синельної проволки, змайстрували власні сніжинки.

Для щоб надати їм кристалічний блиск ми занурили їх у насичений розчин солі ( тетраборату натрію).

Готовими сніжинками можна прикрасити ялинку.

Наталя Зайцева

Черепи, зуби, оцет

Дуже цікаво з першачками розглядати світ в цілому. Коли ми вивали людину, ми не розглядали її у розрізі, а тільки те, що можна відчути зовні, вивчали людину цілою. І рослинки і тваринки ми переважно вивчаємо не досліджуючи зсередини, а розбираючись у взаємозв’язках між ними. Говоримо про екосистеми, харчові ланцюжки, екологію та інше.
Цього разу йшлося про були зуби. В першому клас це дуже актуальна тема, завжди на слуху, бо щотижня у когось щось хилитається і випадає :)

Роздивляємось череп коня (травоїдного) і собаки (хижака). Звертаємо увагу не будову зубів. Дізнаємось про їхні різновиди і призначення, розрізняємо різці, ікла, кутні зуби.

А тоді за аналогією намагаємось роздивитись щелепи один одного і визначити, то людина - хижак чи травоїдний? Але першачкам бракує наочного матеріалу, зубів нема то через один, то через два. Довелося демонструвати власні :) Вирішили, що люди хижаки, бо добре помітні ікла.
А разом з тим роздивляємось будову очей. У травоїдних очі по боках - щоб відстежувати наближення ворогів, а у хижаків - дивляться вперед, щоб не випускати з погляду здобич. І за цією ознакою людина виявилась хижаком.
На останок говоримо про емаль зубів, фруктову кислоту, вплив решток їжі і травних ферментів, про зміну молочних зубів на постійні.
Робимо приблизний дослід. Занурюємо яйце в оцет і лишаємо на тиждень. 

Щоб побачити, що кислота робить з кальцієм.

Валентина Мержиєвська