Тіло

Для порталу "Освіта Нова"

Дітям дуже цікавий світ навколо, те, як він влаштований, і як побудоване власне тіло. Діти змалечку ставлять питання:
Що це в мене в животику бурчить?
А як гояться подряпини?
Чому нігті весь час ростуть?
Що таке гикавка?
Навіщо потрібні родимки?

Власне тому в БеркоШко і анатомію, і фізику викладаємо з першого класу, відповідаючи на всі ці запитання.
Не варто сподіватися, що все, що ви розкажете в 7-10 річному віці, залишиться в їхній пам’яті на все життя. Скоріш за все ні. Тому для того, щоб знання дійсно добре вляглися, до одних і тих самих питань доведеться повертатися постійно, через кожні два-три роки, поступово ускладнюючи опис. Втім знайомство дітей змалечку з будовою тіла, фізіологією, так само як і з законами фізики чи історичними процесами, закладає певну манеру мислення, привчає до більш уважного спостереження за собою і світом, плекає щось на кшталт наукової інтуїції, завдяки якій кожне наступне повернення до теми буде дедалі більш ефективним.

Але щоб пояснити щось дитині, треба спершу самому добре розібратись в питанні, а тоді перекласти на зрозумілу мову, уникаючи спеціальних термінів.
Здається, мені дуже пощастило з поєднанням обставин для цього: з одного боку, анатомія була моїм улюбленим предметом в школі, і з тих пір лишилась однією зі сфер підвищеної цікавості, але водночас, не стала фахом, тому мені цікаво було занурюватись в ці питання, розбираючи від азів.

Я проводила заняття з анатомії в різні роки, в 1 і 3 класі БеркоШко, власне, за мотивами цих занять нещодавно вийшла друком книжечка “Тіло”. В старших класах БеркоШко анатомію викладає фаховий лікар Катерина Василенко, яка долучилась до створення книги консультантом.

Для батьків - це збірничок підказок, щоб відповідати на запитання дітей про тіло: від гикавки і засмаги, до оптичних ілюзій і сексу.
Для альтернативних шкіл - курс занять з анатомії, з теоретичною частиною, практичними заняттями, домашніми завданнями і підсумковими тестами.

Мені дуже хотілося знайти баланс між доступністю форми і глибиною змісту, а головне - передати захват пізнання.

Раз по раз під час обговорення якихось частин тіла або процесів, які у ньому відбуваються, у дітей може виникати відчуття огиди, страху або просто нагода пореготати. Але якщо спокійно продовжити цікавитись, досліджувати, як незвідані землі чи таємничий світ, то поволі емоції вщухають і те, як все влаштовано, починає захоплювати і приваблювати. Часом просто вражає, як у такому маленькому об’ємі вдалося вмістити такі складні системи, і як все злагоджено працює :)

Втім, зазвичай люди про це не задумуються і ставляться до тіла як до чогось буденного, само собою зрозумілого і не надто важливого. Часом як до інструменту, часом навіть як до тягаря. Але те, скільки переживань людина може відчувати тілом або завдяки тілу – це просто дивовижно.
Цікаво спостерігати, як тіло поводиться під час фізичних навантажень. (От наприклад, чому бігти спершу легко, потім важко, а тоді знову легко?).
Цікаво, як тіло переносить хвороби, як відчуває емоції. (Це ж дивовижно, коли від однієї згадки про іншу людину, пітніють долоньки чи відчуваються "метелики в животі", або ж коли від музики "біжать мурашки”?).
Цікаво, як тіло пристосовується до різних умов, як змінюється з віком.

Нехай ця книжечка не відповість на всі-всі запитання, але точно може підживити цікавість до власного тіла. А потім - не спиняйтесь на цьому, досліджуйте далі. І нехай цей світ ще не раз вас здивує :)

Замовити “Тіло” та інші видання БеркоШко можна на тут.

Валентина Мержиєвська 

Вечірка

У передноворічну вечірку 8 клас для 3 класу влаштували смугу перешкод з "підлога - це лава" і поїданням зефірок на ниточках.

Вміти влаштувати собі свято - це також навичок, якому варто навчитися :)

Клімат

Говорили про клімат і шукали за допомогою глобусу основні кліматотвірні чинники. Хтось перевтілювався в Сонце, хтось в Землю. Потім всі, одягнені в червоне, були теплим атмосферним фронтом і навалювалися на одягнених в синє, тобто на холодний фронт.

А ще всі разом танцювали танець циклону і танець антициклону.
Розібрали басейни рік України, їхні головні притоки. Спробували показувати їх на карті.

Катерина Василенко

Кістки і м'язи

Говорили про опорно-рухову систему людини. Розібрали будову кістки, вияснили, де знаходиться кістковий мозок, згадали, що він робить. Проговорили назви всіх кісток скелета, випробували їхні з’єднання у всіх можливих площинах.

Імітували актино-міозиновий рух м’язів за допомогою хлопця (міозина), що тягнув двох дівчат (актинів) одну до одної.

Катерина Василенко

Шкіра

Говорили про шкіру людини, про волосся, нігті, підшкірний жир, сальні зілози та піт.

Шукали на шкірі пори, дізнавалися про манюсінькі м’язи, що піднімають кожен волосок.

Катерина Василенко

Оріон

Згадали всі зимові сузір’я, історію кохання мисливця Оріона і все його пречудове оточення.

Подивилися нових риб – карасів і подустів. Порівняли їх з лящем.

Катерина Василенко

Підсумки 2018

На теревенях з кожним класом читали свої минулорічні побажання. Читали і дивувалися.
Іванка: - Я коли писала, що хочу свою кімнату, навіть не вірила, що це можливо. А вона є :)
Федько: - Це писала якась дитина. Ніби не я, а наприклад, Платон.
Настя: - Навчитись кататись на скейті - навіть не вірю, що я торік ще не вміла.

Третьокласники найбільше дивуються зміні власного почерку: нічого собі, як я писав! Нічого ж не ясно :)

Деякі побажання справдились, деякі - добре, що ні, а щось можна перенести на наступний рік.

Підсумовували 2018 рік: свої відкриття, нові знайомства, навички, прозріння.

Писали собі побажання на наступний рік. Переважно такі, які залежать від власних зусиль, але й трохи таких, що перевершують уявлення про власні можливості теж, наприклад про подорожі - просто щоб не підрізати  бажання, може щось і не вдасться втілити цього року, але можна запам'ятати на майбутнє.

Запакували на наступний рік.

Зі старшим класом замість писати ще й побажання одне одному, писали побажання вчителям.

Валентина Мержиєвська