Прощай, нємитая Расія

Перейшли до вивчення творчості Михайла Лермонтова. Обговорили біографію автора, важливі події в його житті, поміркували над поезіями «Смерть поета», «Бородіно», «Прощай, немита Росія». Поговорили про смерть на дуелі  (неподалік від місця загибелі Пушкіна на дуелі) і фаталізм. Проаналізували версифікацію поезії «Демон». Оскільки учні не прочитали на урок «Героя нашого часу», я коротко розповіла зав’язки окремих сюжетів, після чого вони вибрали собі 1-2 історії з роману, які прочитають обов’язково. За попереднім опитуванням лідирує «Бела» і «Фаталіст».

Алла Костовська

Наталка Полтавка повертається

Продовжили вивчення «Наталки Полтавки» Котляревського, читали в ролях другу дію. Роль Наталки знову виконувала Іванка, а Терпилихи – Тома, Возним цього разу був Федько, Нікіта спробував себе в ролі Миколи, а Андрій драматично відіграв Петра. Юля знову вела статистику того, як часто 1) хтось плаче; 2) хтось співає; 3) хтось драматизує; 4) Андрій драматизує; 5) Возний каже «теє-то як його». У підсумку ми з’ясували, що плачуть у другій дії помітно менше, та й «теє-то як його» вживається рідше (бо Возний з’являється тільки в кількох сценах), зате пісень і драматизму було вдосталь. Потім ми обговорили сюжет, спробували охарактеризувати персонажів, а тоді подивились окремі сцени із вистави «Наталка Полтавка» театру ім. І. Франка.

А потім, щоб перепочити від Котляревського, зіграли в кооперативну гру «Містеріум», в якій екстрасенси за допомогою привида намагались розкрити вбивство, і в процесі гри кожен з учнів вигадав власну версію подій.

Алла Костовська

Евгеній Онѣгинъ

Темою уроку був «Евгений Онегин» Олександра Пушкіна. Згадавши кілька фактів із біографії Пушкіна, ми зупинились на історії написання роману і пригадали сюжет, коротко переказавши основні події. Поговорили про те, як емоції спонукають письменників до написання окремих творів, зокрема який вплив на роман справило ставлення Пушкіна до Байрона, а також  стосунки Пушкіна  із Воронцовою і Раєвським (заразом розглянули поезії «Демон», «Ненастный день потух» і епігарму на Воронцова «Полу-милорд, полу-купец…»).

Порівняли уривок із «Паломництва Чайльд-Гарольда» з уривком із «Онєгіна», спробували охарактеризувати Онєгіна і дійшли до висновку, що він радше негативний герой, ніж позитивний. Крім того, варто піддати сумніву його «титул» головного героя, адже головною героїнею цілком можна назвати Тетяну. Така думка цілком вписується в первинний авторський задум, відповідно до якого мала бути ще третя частини роману (10-12 розділи), яка б порушувала тему повстання декабристів і яка так і не була завершена. Ми також проаналізували віднайдені фрагменти 10 розділу.
Також ми порівняли лист Тетяни Онєгіну (і спробували пояснити її вчинки і поведінку, з огляду на середовище, в якому вона зростала)  і лист Онєгіна до Тетяни.  На завершення спробували розібратись, що таке «онєгінська строфа».

Алла Костовська

Почувши, що в огні спеклась...

Сьогодні на уроці ми дізнались про існування польського гурту «Еней», обговорили 3 і 4 частини «Енеїди», детальніше зупинились на описі зустрічі Енея з батьком, вишуканій помсті Котляревського Максиму Парпурі і макаронічній мові, принцип творення останньої учням припав до душі і вони якийсь час наводили власні приклади цього прийому. Тоді ми вирішили потренувати свої підприємницькі здібності і спробувати вигадати бізнес-проекти, які можна було  б реалізувати у світі «Енеїди», у результаті у нас вийшли:
- готельно-ресторанний комплекс "У Дідони";
- чоловічий клуб "Еней"
- скотобійня "У Цирцеї";
- туристичне агентство "Татусь чекає"
- мовна школа царя Латина;
- служба доставки "Гермес";
- антикорупційне бюро "На дні";

І учні (хоча й не всі) почали здавати попередню домашку з опрацюванням ілюстрацій Базилевича:

Алла Костовська

Рояль в кущах

Завчасна здача контрольної дозволила трохи відступити від програми і поговорити про окремі тропи і прийоми, які часто застосовуються в літературі та кінематографі.

Тож ми поговорили про те, чому герої часто рятують кошенят і цуценят, бритву Оккама і ефект Зейгарнік, звідки з’явився «рояль в кущах» і що таке «крик Вільгельма»,  про що свідчить «навішування абажура» і де вперше використовували ефект проламування четвертої стіни.

Алла Костовська

Дякую діду за Енеїду!

Нарешті давня література позаду і ми почали читати «Енеїду». Урок розпочався з перегляду мультика про Котляревського (від «Книги-мандрівки»), потім ми ще раз згадали важливі моменти з життя автора і перейшли до історії написання «Енеїди».

Учні вдома прочитали перші дві частини і ще цікавились, що в тексті роблять герої античної міфології, тож ми зробили невеликий флешбек – згадали про «Іліаду» та «Одісею» Гомера, «Енеїду» Вергілія, тоді про інтерес до античної літератури в епоху Відродження, подальші експерименти з сюжетами в епоху Просвітництва, зокрема про перелицьовування класичного тексту різними європейськими авторами на новий лад з урахуванням місцевого колориту і традицій карнавальної культури. Простеживши цей ланцюжок перелицьовувань до Котляревського, ми зупинились, щоб розібратись із визначенням бурлескно-травестійної поеми, після чого поговорили про те, чи можна цей текст вважати національним епосом (можна). Мене потішило, що, слухаючи про історію першого «піратського» видання твору Максимом Парпурою і оригніальний спосіб, в який Котляревський йому помстився (висміявши в 4 частині), учні згадали про подібний випадок, пов’язаний з історією видання другої частини «Дон Кіхота» Сервантеса.
Завершивши з історичним контекстом, ми перейшли до візуальних аспектів, в першу чергу – до ілюстрацій Базилевича і пізнішого мультфільму Дахна. Тоді перейшли безпосередньо до обговорення першої частини, поговорили про словникове багатство, про те, що значення не всіх слів модна зрозуміти поза контекстом, однак деякі слова і звороти активно використовуються і сьогодні, наприклад «чортопхайка», «дати тягу» тощр. В якийсь момент учні зауважили, що «Енеїда» Котляревсього – це щось на кшталт тогочасного «Телебачення Торонто» :)

Алла Костовська

Світ ловив і не спіймав

Першу половину уроку розбирали контрольну (яка виявилась значно простішою, ніж контрольна із світової літератури), а тоді перейшли до творчості Григорія Сковороди.
Як завжди, спочатку я розповіла окремі цікаві факти з біографії автора; найбільший відгук отримала його участь Сковороди у Токайській винозаготівельній комісії і те, що він передбачив власну смерть і навіть викопав собі могилу (а саду у друга, в якого мешкав!).
Тема смерті не оминула нас і далі, бо під час аналізу поезії «Всякому місту – звичай і права» рядки «В мене ж турботи тільки одні, / Як з ясним розумом вмерти мені» вивели нас на тему евтаназії, тож ми поговорили ще й про це.
Іншою темою обговорення стала ідея «сродної праці», але мої спроби перевести розмову із байок, у яких ця тема піднімалась, до актуального питання вибору професії зазнали невдачі.

 Алла Костовська

Кедр

Весь урок аналізували дві контрольні, розбирали конкретні завдання, зокрема ті, що стосуються аналізу поезій. Генріху Гейне вдалось завоювати прихильність учнів лаконічністю своїх поезій. Аналізуючи його вірш «На півночі кедр одинокий», обговорили також особливості перекладу: центральними образами українського тексту є кедр і пальма, тоді як в оригіналі – сосна і пальма. У німецькій мові слово «сосна» чоловічого роду, тож образ можна співвіднести з юнаком, який страждає від нерозділеного кохання за дівчиною-пальмою. Для збереження цього символізму і задуму автора перекладач вирішив використати «кедр».

 Алла Костовська

Слово о полку Ігоревім

Від фольклору перейшли до давньої української літератури. Спочатку мимохідь згадали про хрещення Русі і запровадження старослов’янської мови в першу чергу для перекладу релігійної літератури. Поговорили про шаблон написання житій святих, розвиток не тільки перекладної, але й оригінальної літератури і розширення тем від релігійних до світських. Про Нестора-літописця більшість пам’ятала з минулих років, тож я розповіла біблійну історію про Сима, Хама і Яфета і те, як Нестор використав цей сюжет у літописі «Повість минулих літ».
Після цього ми перейшли до основної теми уроку – героїчної поеми «Слово о полку Ігоревім». Учні мали домашнє завдання прочитати твір або прослухати як аудіокнигу, але одноголосно заявили, що сприймати «Слово» було важко через архаїчні слова і надмір художніх засобів, що зовсім не дивно зважаючи на те, що в тексті є слова і вирази, щодо значення яких науковці сперечаються і досі. Ми колективно відтворили лінію сюжету твору, спробували порівняти його із «Піснею про Роланда», яку вивчали минулого року на світовій літературі. На завершення я розповіла про історію віднайдення твору та проблему встановлення автора.

 Алла Костовська

Дім, що збудував Свіфт

На першій половині уроку я розповідала про Джонатана Свіфта та окремі моменти його біографії. Чи не найбільше учням сподобалась історія про те, як будучи деканом собору у Дубліні Свіфт, роздратований гучною юрбою, що зібралась на площі в очікуванні сонячного затемнення, звелів передами людям, що скасовує його, після чого натовп розійшовся. Після обговорення цієї та інших історій про автора перейшли до обговорення першої частини «Мандрів Гуллівера».
Колективно ми виокремили ключові особливості політичного устрою Ліліпутії і спробували співвіднести їх з реаліями Англії часів Свфіта, після чого зробили висновок, що тогочасні читачі сприймали текст зовсім не як фантастичну оповідь.

 Алла Костовська

Народні балади

На уроці продовжили розпочату минулого тижня тему українського фольклору. Цього разу в центрі уваги були народні балади, які ми читали і аналізували; продовжили вправлятись у визначенні віршованого розміру поетичних текстів, що вдається учням все краще.
Також ми поговорили про те, як народні пісні й мотиви виконують сьогодні і подивились кліпи «Спи» Стасіка, «Карчата» Фолькнерів, «Човен» ДахиБрахи і «Ой на горі вогонь горить» Мотор’ролли.

Алла Костовська

Ямб, хорей, дактиль та амфібрахій

Заняття почалось із пригадування вивченого раніше матеріалу: що таке фольклор, які фольклорні жанри існують, як класифікують народні пісні, з яких нагод їх співали, з якими звичаями і традиціями вони переплітались і т. д.
Зачепили також питання злиття язичницької та християнської традицій. Тоді спробували визначити характерні риси для всіх пісень, обговорили їх варіативність. Решту уроку я відвела на вивчення нового матеріалу – основ версифікації. Учні вчились визначати віршовий розмір вірша: записували 4 рядки народної пісні, ставили наголоси, креслили схемку і пробували знайти закономірність у повторюваності стоп, а тоді розпізнати, яка стопа перед ними: ямб, хорей, дактиль, амфібрахій чи анапест.
Домашнім завданням став аналіз будь-якої сучасної україномовної пісні, зокрема визначення особливостей її віршування.

Алла Костовська

Черв’ячки vs Очні яблука

З особистого досвіду знаю, що перший день у школі після тривалого відпочинку не дуже продуктивний для вивчення нових тем, тому на першому уроці (спільному для української та світової літератури) я вирішила провести інтелектуальну гру.

Учні поділились на дві команди: «Черв’ячки» (Федько, Настя, Нікіта, Андрій, Ганіє) та «Очні яблука» (Юля, Іванка, Тома, Маша, Антон і Джері, але останній обіцяв не підказувати). Як можна здогадатися, назви вони вигадували самі.

У свій хід команда кидала кубик D6 і залежно від того, яка цифра випала, мала відповісти на питання з відповідного пронумерованого конверту. Запитання були досить різні, однак всі вони так чи інакше пов’язані з літературою, в тому числі (але не тільки) з текстами, які  ми читали на світовій літературі у 8 класі.

Конверти 1 і 6 передбачали 1 складніше питання, наприклад: «У середні віки виник своєрідний орден мандрівних школярів та студентів – вагантів, які блукали шляхами Європи у пошуках знань. Ваганти були вихідцями з різних країн, але їхні вірші були зрозумілі кожній освіченій людині того часу. Чому?»

У конверті 2 були бліц-питання, наприклад:
«1. Скільки фальшивих рублів купив Герасим Никодимович Калитка?
2. Куди не радять ходити Грицю у народній пісні?
3. Як написати слово РОБОТА п’ятьма літерами?»

У конверті 3 були карти з абстрактними зображеннями. Потрібно здогадатись, якому літературному жанру може відповідати та чи інша карта, аргументувати відповідь і назвати принаймні один твір, написаний у згаданому жанрі.

Завдання з конверту 4 передбачали використання відео/аудіо/зображення. Наприклад, я вмикала аудіозапис мелодії, відомої як гімн Європейського союзу, і потрібно було згадати, як називався літературний твір, що ліг в її основу, або хто був автором цього твору.

У конверті 5 знаходились картки з трьома словами чи фразами на кожній. Хтось один виходив і мусив пояснити їх своїй команді, не називаючи і не використовуючи спільнокореневі слова. Приклад картки: «1) Маленький принц;  2) Метафора;  3) Зима близько».
На кожне завдання відводилась 1 хвилина часу.  Якщо команда давала правильну відповідь – отримувала 1 бал, якщо (у випадку з конвертами 2 і 5) відповідала на 2 питання з 3, або вгадувала 2 слова з 3, то отримувала 0,5 бала. Якщо ж команда не змогла дати правильну відповідь, то шанс відповісти отримували суперники, однак максимальна оцінка за «чуже» запитання – 0,5 бала.

У підсумку: гра показала, що учні все ж таки не позабували все за літо (принаймні те, що справді вчили :) )

Алла Костовська

Щоб мучить мене

Експрес-урок, під час якого розглянули трьох поетів і три поезії а також готувались до контрольної.
Розпочали із перегляду флешмобу, під час якого музиканти грали мелодію «Оди до радості» Бетховена, що є гімном Євросоюзу, тоді прослухали фрагмент гімну зі словами і поміркували про те, чому сьогодні гімном є тільки власне музика. Тоді звернули увагу на постать автора тексту – Фрідріха Шиллера, німецького поета; я коротко згадала про цікаві факти з життя і смерті (учнів зацікавила історія про два черепи Шиллера і те, чому зараз труна письменника порожня).

Потім поговорили про англійського поета Джона Донна і поезію «Щоб мучить мене», проаналізували художні засоби і учні дійшли висновку, що це вірш про підлітковий період :), ну бо справді:
Щоб мучить мене, крайнощі у всім
Зійшлися; я -- клубок із протиріч;
В душі моїй зустрілись день і ніч;
Тоді помандрували в Іспанію 16 століття до іспанського поета з довгим прізвищем -  Луїс Гонгора-і-Арготе -  згадали окремі моменти з життя і аналізували його поезію «Галерник».
Решту уроку обговорювали завдання контрольної.

Алла Костовська

Інавгураційна промова

Розвиток критичного мислення. Я роздала восьмикласникам три інавгураційні промови: Порошенка, Трампа, Януковича. Хотіла ще й Путінську знайти, але о третій ночі з розгону не нагуглила.

Завдання: 1. Відмітити особливості стилістики, характерної для жанру 'інавгураційна промова', на основі цих трьох текстів, не менше 10 пунктів.
2. Звести тексти до спільної структури (теж бажано 10 пунктів, типу 'звернення дорогі співвітчизники, згадка про попередників тощо).
3. Знайти якомога більше однакових фраз у промовах.
4. На основі цих знань - написати власну коротку інавгураційну промову-стилізацію, не іронічно.
5. Озвучити промову (тут в хід пішла імпровізована 'булава', підлітки по стилю все правильно відтворили).
6. Гуглимо і дивимося шматки інавгурацій всіх українських президентів, Трампа, Путіна, буквально по хвилині-дві.

Домашка на тиждень: взяти передвиборні програми Порошенка і Зе, іншим шрифтом прокоментувати КОЖЕН пункт - висловити свою думку на предмет вірогідності, згоди-незгоди. Принести роздрукованим, будемо зачитувати.

Олеся Мамчич

Дон Кіхот і Санчо Панса

Продовжували обговорення «Дон Кіхота», зокрема, говорили про «парні образи» Дон Кіхота і Санчо Панси, харктеризували, порівнювали, протиставляли їх, з’ясовували, хто з них більше еволюціонував як особистість від початку історії, а також шукали причин того, чому цей роман був смішним для перших читачів, але для нас виглядає скоріше трагікомічним.

Також поговорили про спробу «проламування» «четвертої стіни» (коли автор вводить в текст реальні відгуки читачів першої частини, ба більше – вводить як персонажа письменника, який створив фальшиве продовження «Дон Кіхота») і  фразеологізми «лицар сумного образу», «боротись з вітряками», «донкіхотство».
Другу частину заняття присвятили аналізу контрольної роботи.

Алла Костовська

Дон Кіхот

Розпочали вивчення роману «Дон Кіхот» Сервантеса.
На початку поговорили трохи про автора і те, як він опинився у в’язниці, де й почав писати знаменитий роман.
Дивувались тому, що в романі близько 600 персонажів і він має чи не найбільше перекладів з-поміж інших художніх текстів всіх часів. Говорили про те, як вигадані персонажі можуть впливати на реальність (починаючи від випадку, коли наполеонівська армія відмовилась атакувати Тобосо, через те, що це батьківщина Дульсінеї, до малюнків Далі і Пікассо і сучасної поп-культури, в якій часто трапляються алюзії на героїв Сервантеса.)

Проаналізували перші 10 розділів роману: як і чому Алонсо Кіхано вирішив стати Дон Кіхотом, який обряд потрібно було пройти для посвячення в лицарі, як він знайшов зброєносця і ким обрав свою даму серця, також обговорили перші пригоди, зокрема славнозвісну сутичку з вітряками. В результаті дійшли до думки, що Санчо Панса не такий вже й недалекий як здається спочатку, а «божевілля» Дон Кіхота все ж таки дуже вибіркове.
На завершення методом «драфту» учні обрали собі три картки з літерами, на кожну з яких мають написати коротку енциклопедичну статтю для спільного проекту «Дон Кіхот від А до Я».

Алла Костовська

Розенкранц і Гільденстерн мертві

Читали фрагмент п’єси Тома Стоппарда "Розенкранц і Гільденстерн мертві". Вчились ставити питання по тексту, а також такі, на які текст не дає прямої відповіді, але які можна дофантазувати.
Питання по тексту були, наприклад такі:
- З чим порівнював Гіл монети?
- Який рахунок був наприкінці тексту?
- Як звучав закон середніх чисел?
- Чи вперше вони грають?

А ті, які можна лише здогадуватись:
- В яких стосунках Роз і Гіл? (Варінтів було чимало: від того, що вони пара закоханих, до того, що це дві субособистості однієї людини)
- Чому вони почали грати в цю гру?
- А чому насправді монети випадали постійно орлом?
А потім вигадували слова-неологізми за цим текстом:
Орлощастя - коли щось хороше стається 96 разів поспіль.
Єлизаветний стиль - стиль одягу часів королеви Єлизавети.
Шкірянка - шкіряний гаманець.
Неподібні знання - те, що відоме малій кількості людей.
Зніяковілі гроші - гроші, які ти чесно взяв у близької людини.
Орелологія - вивчення закономірності випадання орла.
Понуросід - той, хто програє і сідає через це на стілець.
Хаюрей - ділянка мозку, в якій запам’ятовуються виграші противника.
Невид - непевність як вид мистецтва.
Мокряш - той, хто пітніє коли програє.
Мавполюб - той, хто двічі за 10 хв згадує про мавпу.

Валентина Мержиєвська

Черепашки-ніндзя

На уроці ми почали нову тему: «Література доби Відродження». На початку учні спробували згадати те, що вже знають про цей період та його найвідоміших представників.
Тоді ми трохи повернулись до сучасної поп-культури та черепашок-ніндзя. Я називала факти, а учні намагались здогадатись, про кого йдеться: про майстра доби Відродження чи його тезку-черепашку-ніндзя.

Потім знову повернулись до основної теми і спробували зрозуміти, чому Відродження почалось і настільки розвинулось саме в Італії, який має взаємозв’язок з античністю, що криється під ідеями гуманізму і чому Ренесанс насправді пройшов непоміченим для більшості людей, які жили в час його тривання.
Після цього згадали, що таке сонет і перейшли до його шанувальників – Данте і Петрарки. Я розповіла окремі факти їхньої біографії. Як з’ясувалося, обидвоє, попри досить різний життєвий шлях, мали схожу історію ідеалізованого кохання. Ми поговорили про Беатріче і Лауру як про реальних жінок та як про недосяжний ідеал коханої, описаний у сонетах.
Тоді перейшли до сонетів Шекспіра, згадали про таємничу «смагляву леді», які присвячена частина з них. Я читала сонет українською, а тоді вмикала запис, на якому один з відомих британських акторів декламував той же сонет англійською. Учні слухали і намагались вгадати, хто це. Томі вдалось двічі)
У підсумку ми простежили градацію образу коханої в сонетах трьох авторів: від ідеалізованого божества до земної жінки, яка має свої недоліки, та звернули увагу на відмінності італійського сонета (4+4+3+3) та англійського (4+4+4+2).

Алла Костовська

Різдвяне читання

Значну частину уроку діти готувались до контрольної, ми розбирали проблемні моменти і аналізували 11 сонет Данте, оскільки це тема, яку досі не проходили (розпочнемо з неї наступний семестр). Більшість попередньо попрацювали вдома, і якщо з китайською та персько-таджицькою поезією все гаразд, то «Пісню про Роланда» досі дехто не прочитав навіть скорочено.

Другу половину уроку ми говорили про книжки, які добре читати під час зимових свят, і в результаті вийшов ось такий список рекомендацій:
«Гаррі Поттер» Дж. К. Ролінґ
«Хроніки Нарнії» К. С. Льюїса
«Середина світу» Андреаса Штайнгьофеля
«Фундація та імперія» Айзека Азімова
«Таємний щоденник Хендріка Груна віком 83 1/4 роки» Х. Груна
«Паралельні перетинаються» Сергія Гридіна
«Різдво у Петсона» Свена Нурдквіста
«Різдвяна пісня в прозі» Чарльза Діккенса
«Ніч перед Різдвом» Миколи Гоголя
«Різдвяне диво містера Тумі» Сюзен Войцеховські
«Невідворотне» Кевіна Келлі
«Під скляним ковпаком» Сильвії Плат
«Франческа. Повелителька траєкторій» Доржа Бату
«Маргаритко, моя квітко» Кристини Нестлінґер
«Листи Різдвяного Діда» Дж. Р. Р. Толкіна
«Театр невидимих дітей» Марціна Щигельського
«Бетмен. Ноель» Лі Бермехо

Алла Костовська