Показ дописів із міткою Українська мова. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Українська мова. Показати всі дописи

17.11.20

Здорове харчування та соціофобія

Сьогодні слухали виступи Іванки і Томи. 

Іванка розповідала про здорове харчування і дієти. Після того обговорювали «ідеальний» раціон, і наскільки його можна дотримуватися в реальному житті 🙂 

Тома ж виступала з темою соціофобії. Після цього виступу багато дискутували про проблеми соціофобів, інтровертів і, власне, різницю між ними.

Марійка Горбач

Милозвучність предвиборних політичних гасел

Сьогодні говорили про правила милозвучності — чергування у-в, і-й, з-зі і тому подібні “милі” дрібниці 🙂 

Власне, їх розглядали на прикладі уривку з книжки “Моцарт” Доржа Бату. 

Насамкінець трохи порозважалися передвиборними політичними гаслами: повиправляли підібрані мною приклади з помилками, придумували власні 🙂 

Марійка Горбач

TEDxФедько і TEDxНікіта

Слухали виступи Федька й Нікіти. Хлопці намагались розповідати у форматі TEDx конференцій: Федько розповідав про самогубство, а Нікіта — про стільці. І дупи.

Федько зачепив історію, причини, статистику і пробував дестигматизувати цю тему, з одного боку. Однак з іншого, після виступу учні якраз багато дискутувати про те, що це все-таки не можна не вважати проблемою. А людина, яка може вчинити самогубство, не завжди ззовні це показує.

Нікіта ж підготував веселу презентацію про стільці та зручність сидіння на них. І дупи.

Марійка Горбач, з невеличкою редактурою від рандомної особи

Суфікси-префікси again

Сьогодні пригадували все, що знаємо про суфікси і префікси. Розділила клас на 4 групи, кожна з яких отримала набір з 10 буквосполучень, які треба було розділити на суфікси й префікси і навести приклад слова з кожним. 

Розібрали правила написання складних префіксів (роз-без, с-з, пре-при-прі). Пробували малювати схематичні малюночки, щоб асоціативно запам'ятати їх — пташки, чашки («Кафе Птах» — для запам'ятовування приголосних, перед якими пишемо «с», «драбинки» для різниці між «пре-при»). 

Насамкінець поговорили про роль суфіксів — створення фемінітивів і слів з емоціями (зі зменшено-пестливими чи згрубілими суфіксами). І придумували багато прикладів до них, на зразок вітерець-вітрюган, хлопченятко-хлопчисько, котик-котище 🙂

Марійка Горбач

Чума та чумак: чи є щось спільне

Продовжуємо говорити про частинки слова, сьогодні зупинились на корені. З попереднього мультика про чумаків учні виписали слова, які є спільнокореневими до слів “чумак” і “віл”. На жаль, багато хто таки не виловив різниці між “чума” і “чумак” — і таки відніс їх до спільнокреневих. 

Однак потім я ще раз нагадала, що таке спільнокореневі слова і чим вони відрізняються від форм слів — і на прикладі слова “читанка” та спільнокореневих до нього учні з’єднували пари із формами одного слова.

Марійка Горбач

Чумаки з закінченнями

Сьогодні продовжували говорити про різні види закінчень. Спершу розбирали багато слів і відносили їх до однієї з груп — зі змінним закінченням, з нульовим або взагалі без закінчення. Потім подивились мультик і виписали й обговорили слова з таких же груп із нього.


Марійка Горбач

Знов закінчення

Сьогодні пригадували, що таке основа і закінчення. Спершу я пояснила, дала визначення, потім діти писали на спільному слайді-борді будь-яке слово з їхньої кімнати, розбиваючи його на основу й закінчення. Потім читали 2 віршики з багатьма неправильними закінченнями, змінювали їх на правильні, ставили питання до слів (“Плазуни і земноводні”, “Нечепури з нечупарами”).

Потім розбирались, які бувають закінчення - нульові, змінні або ж слова взагалі без закінчення. На цих останніх зупинились окремо, поговрили, які групи до них входять (інфінітиви, дієприслівники, слова іншомовного похолдення, прислівники).

Насамкінець зробили швиденьку вправу, де діти вибирали 3 слова з переліку на екрані з кожної з 3 типів закінчень і знвоу ж на спільному борді складали речення, застосовуючи всі 3 слова.

Марійка Горбач

09.11.20

Синоніми, антоніми і переноси

Сьогодні працювали з уже частково знайомою темою — синоніми й антоніми — і повторювали правила переносів, бо діти часто в них помиляються.

Для закріплення теми синонімів я роздала папірці із синонімами кожній дитині, і в спільній купці вони шукали ті, які підходять їм, а потім допридумували власні до того ж слова. Потім по 1 слову з набору усі записували на дошці з пе-ре-но-са-ми 🙂 

На другому уроці шукали антонімічні пари на картках з гри Містеріум.

Марійка Горбач

Початок контрольних-страждань, що будуть у бідних п'ятикласників ще 7 років

 Розбирали контрольні за вересень і жовтень через зум.

Марійка Горбач

Публічні виступи (ААААААААА)

Сьогодні багато говорили про ораторське мистецтво і можливість його опанувати (всім-всім 🙂 ). Зокрема, розглядали публічні виступи в розрізі щорічних виступів на конференції TED’x. 

Переглянули й обговорили 2 приклади з них:

Про помилки:

 — від засновниці школи англійської мови в Києві, Цвітанни Якимечко. Тут був цікавий підхід до формату — глядачі самі вибирали послідовність слайдів, про які розповідала лекторка. Тобто фактично вона ніяк не могла підготувати саме той виступ, який відбувся 🙂 

Про силу інтровертів:

— від авторки відомої однойменної книги Сьюзен Кейн. Це відео я вибрала, зокрема, щоб показати, що публічні виступи під силу таки всім 🙂

Марійка Горбач

Медіа-сленг

Сьогодні довго розбирали домашку з заголовками із медіа, де є сленг і намагались «перекласти» їх, уникаючи сленгу 🙂

Потім я розповідала про різні лексичні помилки і на прикладах речень ми їх розбирали й редагували.

Марійка Горбач

04.10.20

Слово уроку

Сьогодні багато говорили про словники, їхні типи, значення і, власне, слова. Найбільший дисонанс чомусь викликав словник наголосів — бо кому яка різниця, як правильно вимовляється «чорнослив», якщо все одно всі називають його «чорнослИвом» 🙂 

В контексті змін у мові я розповіла про номінацію «Слово року». Спершу ми обговрили й повизначали «Слова року» в Україні з 2013 по 2019 року. Після політичної тенденції до 2018 року було складно повірити, що в 2019 виграла «діджиталізація» 🙂 

Ну і звісно, потім учні повизначали й пояснювали свої «Слова року – 2019». Серед них: навчання, ДПА, комп’ютер, пайтон, зміни, зелений, подорожі і політика.

Насамкінець обговорили «ядерну лексику» (перелік базових слів кожної мови) — список Сводеша. Встигли навіть використати її в одному діалозі між учнями 🙂

Марійка Горбач

Наші улюблені некліше

Вриваємось у новий навчальний рік після тривалого карантино-канікульного періоду 🙂

 ̶К̶л̶і̶ш̶о̶в̶а̶н̶и̶й̶  старий-добрий твір «Як я провів/ла літо» ми замінили розповідями про літню мандрівку з додаванням вигаданої сюжетної лінії — з будь-яким відомим літературним героєм. Більшість учнів була в поході, тому про нього й розповідали, запросивши у свою мандрівку Пегаса, Шрека, Червону шапочку, Смерть і навіть Фіксика. 

Щоб плавно перейти до «серйозного», ми пригадували члени речення. Пограли в гру, де на папірцях писали по одному слову й передавали по колу, а потім хтось зачитував це ціле речення. Але замість звичних запитань (хто?, коли?, що робив? і т.д.) я називала член речення. Вийшло доволі кумедно, і переважно навіть правильно — згадали навіть прикладку!

Марійка Горбач

Помилки

За результатами письмових вправ з попереднього уроку я підготувала вправу з найтиповішими помилками учнів — русизми, м’які знаки, подвоєння літер і т.д. Спершу ми виправляли ці помилки у парах слів, а потім шукали, які з них є словосполученнями. Так пригадали, чим словосполучення відрізняються від слів і речень. Із вибраних словосполучень складали речення. 

А на другому уроці навпаки — із речень у віршику («Рецепт дитячої книжки») шукали ті набори слів, які є словосполученнями 🙂 

Марійка Горбач

Згадують

Познайомились з новим однокласником і почали згадувати, що вперше робили цього літа. Згадували, як тримати ручку в руках, і писали про це історії 🙂 Комусь було вкрай складно згадати хоч щось (ну, карантин, ну, нудноооо). А хтось позгадував і вперше побачених дельфінів, і книжкові рекорди (500 прочитаних сторінок за день!).

Щоб пригадати щось із попереднього року, ми пограли в гру у колі — кожен кидав м’яку іграшку, називаючи частинку мови, а людина, що ловила, називала слово-приклад і кидала іншій 🙂 

Марійка Горбач

05.05.20

Остання Говерляна

Ми невпинно наближаємося до нашої Говерли у 4 класі, залишилося тільки останню Говерляну подолати 🙂 Нею стала для нас тема прислівників. Спершу діти традиційно вчили саме визначення, самостійно вставляючи пропущені слова в Nearpod, а потім уже обговорювали його зі мною. Я окремо зупинилася на понятті «незмінності»: показала приклад 3 речень з різними часами дієслів і однаковим прислівником у кожному з них. Потім для тренування запитань діти з’єднували пари «слово-частина мови+питання», серед яких були слова з усіх вже вивчених частин мови.
Прочитали невеличкий уривок із книжки про Мумі-тролів, впізнавали прислівники у ньому. А насамкінець я підготувала вправу, в якій потрібно було інші частини мови змінити на прислівники. З питанням «як?« справлялись переважно добре (хоча й тут були кумедні новотвори типу «казка - казкочно»), а от з рештою - де?, коли?, куди? - трохи плутались і ставили іменники переважно в непрямі відмінки.

На другому уроці діти записували асоціації-прислівники до ілюстрації Марисі Рудської. Потім переглянули мультик про Городецького:


Виловлювали прислівники з нього і потім вставляли їх у речення за цим же мультиком. Насамкінець складали речення самостійно за новою картинкою.
Марійка Горбач

30.04.20

Котлетки, Мікеланжело і Поттер, звісно

Продовжуємо говорити про відокремлені члени речення. Розбирали їх на прикладах речень з «Гаррі Поттера». Ну тобто поки хтось розбирав, решта спільно творила текст про котлетки 🙂 Для закріплення писали діалоги з відокремленими означеннями і прикладками за «оновленою» фрескою Мікеланджело:

Марійка Горбач

28.04.20

Скаути і дієслова

Цього тижня трохи детальніше вчили особи і роди дієслів — як їх визначати у якому часі. Для цього розбирались на прикладах трьох віршиків Івана Андрусяка з усіма дієсловами, а потім складали речення, використовуючи усі часи.
На другому уроці читали уривок із книжки Галі Ткачук  «Вечірні крамниці вулиці Волоської». У ньому діти по черзі читали речення й розбирали дієслова за часами, родами й особами. Після цього подивилися відео і трошки поговорили про пластунів.


 Щоб додати хоч якогось інтерактиву в наші карантинні будні, я розділила клас на 4 команди, кожна з яких записувала з мультика дієслова лише свого часу.
Марійка Горбач

23.04.20

Домажир і будиночки

Сьогодні почали пригадувати відокремлені члени речення. Розбирались з відокремленими доатками і осбавинами на прикладах зі статті про ведмежий притулок «Домажир» (https://ukrainer.net/domazhyr/). Після цього написали приклади своїх речень з цими конструкціями (за реченнями однокласників). І насамкінець описували химерні будиночки — несподіваних форм і матеріалів


Марійка Горбач

21.04.20

Туконіііііііііііііі

Продовжуємо вчити часи дієслів. Після Великодня подивилися коротеньке тематичне відео про писанки, а потім робили тести з дієсловами з нього. Потім вставляли дієслова і визначали їхній час у іншому віршику. В останній вправі складали міні-історію з дієсловами усіх часів — про курчатко, школу і велосипед)

На другому уроці почали говорити про числа і особи дієслів. Спершу почитали коротку історію Оксани Були про мандри в листочках і те, як вона малює своїх героїв — туконі. В цьому тексті вчилися ставити питання й визначати число дієслова. Потім нагадала особи займенників і зачепили тему особи дієслова. Для закріплення виконали коротеньку вправу на з’єднання дієслів із тексту із його визначеною кількістю й особою. Після цього переглянули мультик про туконі (https://vimeo.com/183922215) і створювали й розбирали речення про 3 героїв з них.
Марійка Горбач