Черепашки-ніндзя

На уроці ми почали нову тему: «Література доби Відродження». На початку учні спробували згадати те, що вже знають про цей період та його найвідоміших представників.
Тоді ми трохи повернулись до сучасної поп-культури та черепашок-ніндзя. Я називала факти, а учні намагались здогадатись, про кого йдеться: про майстра доби Відродження чи його тезку-черепашку-ніндзя.

Потім знову повернулись до основної теми і спробували зрозуміти, чому Відродження почалось і настільки розвинулось саме в Італії, який має взаємозв’язок з античністю, що криється під ідеями гуманізму і чому Ренесанс насправді пройшов непоміченим для більшості людей, які жили в час його тривання.
Після цього згадали, що таке сонет і перейшли до його шанувальників – Данте і Петрарки. Я розповіла окремі факти їхньої біографії. Як з’ясувалося, обидвоє, попри досить різний життєвий шлях, мали схожу історію ідеалізованого кохання. Ми поговорили про Беатріче і Лауру як про реальних жінок та як про недосяжний ідеал коханої, описаний у сонетах.
Тоді перейшли до сонетів Шекспіра, згадали про таємничу «смагляву леді», які присвячена частина з них. Я читала сонет українською, а тоді вмикала запис, на якому один з відомих британських акторів декламував той же сонет англійською. Учні слухали і намагались вгадати, хто це. Томі вдалось двічі)
У підсумку ми простежили градацію образу коханої в сонетах трьох авторів: від ідеалізованого божества до земної жінки, яка має свої недоліки, та звернули увагу на відмінності італійського сонета (4+4+3+3) та англійського (4+4+4+2).

Алла Костовська