Тіло

Для порталу "Освіта Нова"

Дітям дуже цікавий світ навколо, те, як він влаштований, і як побудоване власне тіло. Діти змалечку ставлять питання:
Що це в мене в животику бурчить?
А як гояться подряпини?
Чому нігті весь час ростуть?
Що таке гикавка?
Навіщо потрібні родимки?

Власне тому в БеркоШко і анатомію, і фізику викладаємо з першого класу, відповідаючи на всі ці запитання.
Не варто сподіватися, що все, що ви розкажете в 7-10 річному віці, залишиться в їхній пам’яті на все життя. Скоріш за все ні. Тому для того, щоб знання дійсно добре вляглися, до одних і тих самих питань доведеться повертатися постійно, через кожні два-три роки, поступово ускладнюючи опис. Втім знайомство дітей змалечку з будовою тіла, фізіологією, так само як і з законами фізики чи історичними процесами, закладає певну манеру мислення, привчає до більш уважного спостереження за собою і світом, плекає щось на кшталт наукової інтуїції, завдяки якій кожне наступне повернення до теми буде дедалі більш ефективним.

Але щоб пояснити щось дитині, треба спершу самому добре розібратись в питанні, а тоді перекласти на зрозумілу мову, уникаючи спеціальних термінів.
Здається, мені дуже пощастило з поєднанням обставин для цього: з одного боку, анатомія була моїм улюбленим предметом в школі, і з тих пір лишилась однією зі сфер підвищеної цікавості, але водночас, не стала фахом, тому мені цікаво було занурюватись в ці питання, розбираючи від азів.

Я проводила заняття з анатомії в різні роки, в 1 і 3 класі БеркоШко, власне, за мотивами цих занять нещодавно вийшла друком книжечка “Тіло”. В старших класах БеркоШко анатомію викладає фаховий лікар Катерина Василенко, яка долучилась до створення книги консультантом.

Для батьків - це збірничок підказок, щоб відповідати на запитання дітей про тіло: від гикавки і засмаги, до оптичних ілюзій і сексу.
Для альтернативних шкіл - курс занять з анатомії, з теоретичною частиною, практичними заняттями, домашніми завданнями і підсумковими тестами.

Мені дуже хотілося знайти баланс між доступністю форми і глибиною змісту, а головне - передати захват пізнання.

Раз по раз під час обговорення якихось частин тіла або процесів, які у ньому відбуваються, у дітей може виникати відчуття огиди, страху або просто нагода пореготати. Але якщо спокійно продовжити цікавитись, досліджувати, як незвідані землі чи таємничий світ, то поволі емоції вщухають і те, як все влаштовано, починає захоплювати і приваблювати. Часом просто вражає, як у такому маленькому об’ємі вдалося вмістити такі складні системи, і як все злагоджено працює :)

Втім, зазвичай люди про це не задумуються і ставляться до тіла як до чогось буденного, само собою зрозумілого і не надто важливого. Часом як до інструменту, часом навіть як до тягаря. Але те, скільки переживань людина може відчувати тілом або завдяки тілу – це просто дивовижно.
Цікаво спостерігати, як тіло поводиться під час фізичних навантажень. (От наприклад, чому бігти спершу легко, потім важко, а тоді знову легко?).
Цікаво, як тіло переносить хвороби, як відчуває емоції. (Це ж дивовижно, коли від однієї згадки про іншу людину, пітніють долоньки чи відчуваються "метелики в животі", або ж коли від музики "біжать мурашки”?).
Цікаво, як тіло пристосовується до різних умов, як змінюється з віком.

Нехай ця книжечка не відповість на всі-всі запитання, але точно може підживити цікавість до власного тіла. А потім - не спиняйтесь на цьому, досліджуйте далі. І нехай цей світ ще не раз вас здивує :)

Замовити “Тіло” та інші видання БеркоШко можна на тут.

Валентина Мержиєвська 

Задачник з математики. 2 клас

Задачник для 2 класу розроблявся в реальному часі, під час навчання в БеркоШко. Це дозволило враховувати швидкість опанування різних тем: довше затримуватись на тому, що потребувало уваги, повторювати те, що забувалося.

1. Велику увагу в 2 класі ми приділили дослідженню часу, визначення часу за годинником. Дехто вже вмів визначати час за стрілковим годинником, а хтось вдома має лише електронний, тож відкрили цілий новий світ :)

Типи завдань з годинником. Спершу на цілі години і півгодини, ближче до середини року оперували з чвертьгодинами, а в другому півріччі - й з кроком 5-10 хвилин:

• називати час, який показує стрілковий годинник;
• позначати стрілки на годиннику за текстовим записом часу;
• годинниковий диктант - у порожні циферблати домальовувати стрілочки за озвученим часом. 
• гра "Зіпсутий годинник". Першому гравцю на вушко називають якийсь час. Наприклад, "сьома година" або "пів на четверту". Він на порожньому циферблаті малює відповідне положення стрілочок - показує другому гравцю. Другий називає час, який побачив, на вушко третьому. Третій малює четвертому. І так далі. Останній гравець оголошує час. Перевіряємо чи збігається з початковим і якщо ні, то де годинник зламався.
• співставлення показів електронного годинника зі стрілковим. В нас для цього є спеціальна настільна гра, правила якої можна вдосконалювати. 

• Картки всі тягнуть по черзі, називаючи час, питаючи друзів "В кого є пів на першу? Це 12:30?" Зібрані пари викладаємо всередині, а не забираємо собі, щоб уникнути змагальності - в кого більше. Якщо ще можна знайти мотивацію в змаганні своїми вміннями (і то бажано починати не раніше років 10, коли дитина вже може емоційно відокремити оцінку роботи від оцінки себе), то змагатися в тому, кому більше пощастило витягнути карток - це взагалі безсенсовно.
• У цій же грі, витягуючи картки зі стрілковим годинником, називаємо якими цифрами покаже цей час електронний годинник вранці і ввечері.

2. Дуже зручно займались наочним рахуванням з розрядними кубиками, пластинками і рейочками Монтессорі. Розмінювати десяток на одиниці, щоб віднімати через десяток.

Придумували способи замальовки розрядів і "обміну" сотень на десяточки, десяточків на одинички і навпаки.

Під час рахування двозначних чисел зручно проговорювати (і показувати) розбиття на розряди.

Наприклад: 

- 56+43 це 5 десяточків і 6 потрібно додати до 4 десяточків і 3.  Скільки буде разом 5 десяточків і ще 4 десяточки?

- Хм...

- Добре, скільки буде разом 5 яблук і ще 4 яблука?

- 9 яблук!

- А 5 десяточків і 4 десяточки?

- 9 десяточків!

- Так, а 6 і 3?

- Теж 9!

- То скільки разом 9 десяточків і ще 9?

- 99!"

Цей алгоритм варто повторювати вголос щоразу, додаючи обмін десяточків на одиниці, при переході через десяток.

3. Познайомились з дужками і зміною порядку дій. В дужках записують ту дію, яку потрібно зробити спочатку, а потім вже інші по черзі. Діти придумали образ щоб запам'ятати, дужки - це наче долоньки, які обіймають те, що просять зробити спершу.

Оскільки ми вже познайомились на лише з додаванням-відніманням, а й із множенням, діленням і дужками, то саме час розподілити між ними владу. Дуже наочною є ієрархія, наприклад, як в давньоєгипетському суспільстві: багато робітників, трохи менше купців, але вони стоять вище робітників, ще менше воїнів, але вони ще вищі, далі жерці, і один фараон - який самий головний.
Так і в математиці: є плюсики і мінусики, а множення і ділення головніші за них, а дужки - ще головніші. Тому спершу робимо дію, яка в дужках, тоді множення і ділення, а тільки потім - додавання і віднімання.

Пишемо математичні диктанти з дужками:

До суми чисел 6 і 3 додати 2.

Від числа 23 відняти суму чисел 7 і 5.

Від числа 31 відняти різницю чисел 12 і 4.

До числа 68 додати різницю чисел 13 і 8.

До різниці чисел 24 і 5 додати число 3.

Від суми чисел 18 і 25 відняти 12.

Від 47 відняти суму чисел 13 і 9.

До різниці чисел 41 і 15 додати 14.

Від різниці чисел 42 і 27 відняти 12.

Від суми чисел 27 і 12 відняти число 23.

До суми чисел 11 і 8 додати 27.

4. Познайомились зі шкалами, заповнювали пропуски. Помітили подібність із завданнями на продовження рядів.

5. Досліджували об'ємні фігури і їхні проекції - за допомогою ліхтарика. Називали об'ємну фігуру: наприклад, конус, а тоді світили ліхтариком збоку - виходив трикутник, або згори - спостерігали круг.

Згодом вчились робити розгортки об'ємних фігур.

6. Табличка множення. Ми свідомо не вивчаємо табличку множення на пам’ять, натомість досліджуємо таблицю Піфагора – шукаємо закономірності, заповнюємо пропуски (в таблиці множення, записаній стовпчиками прикладів, закономірності помітити вкрай складно). Цікаві ідеї дослідження таблиці Піфагора є у Жені Кац.   

Відтак, вирішуємо багато-багато завдань на визначення добутку, пошуку невідомих множників, і рано чи пізно табличка множення запам’ятовується мимовільно. Звісно, потім її можна довчити для остаточного закріплення, але вже з розумінням суті.

Приклад математичного диктанту на табличку Піфагора:
Суму чисел 4 і 8 поділити на 2.
Від суми чисел 23 і 17 відняти їхню різницю.
4 помножити на різницю чисел 23 і 16.
Від добутку чисел 7 і 8 відняти 24.
До добутку чисел 3 і 5 додати частку чисел 12 і 6.
Різницю чисел 35 і 19 поділити на 4.
До числа 27 додати різницю чисел 36 і 9 і відняти 8.
Від 56 відняти добуток чисел 3 і 9.
Суму чисел 18 і 16 поділити на їхню різницю.
Різницю чисел 31 і 27 помножити на 4.

7. Вирішували задачі на зустрічний рух і рух навздогін, замальовували схеми. 

Дуже важливо щоб діти вчились не лише арифметиці, а розумінню суті задачі: що потрібно знайти, які дані відомі, що можна зробити, щоб знайти невідоме і тільки потім - арифметично обчислювати результат. Саме тому більшість завдань - це текстові задачі.

8. Ділення не націло. Дуже добре такі задача помічати в повсякденному житті. Наприклад, коли необхідно було розділити яблука між дітьми, коли кількість яблук націло не ділилась, мали нагоду поговорити про частинки від цілого - половинки і четвертинки. Або якось пробували роділити непарну кількість дітей на парну кількість команд. Оскільки дітей розрізати не можна, так перейшли до ділення з остачею.

9. Додавання-віднімання в стовпчик дуже природньо витікає з дослідження розрядів чисел.
Напрацювання навичків добре практикувати в розважальній формі. Наприклад, у розмальовках, чи такі грі: спершу на окремих аркушиках кожний пише приклади з двоцифровими числами в стовпчик, але не вирішує. Тоді всі вигадані приклади скидаємо в кошик. Потім наввипередки  всі бігають до кошика, тягнуть по одному завданню, вирішують.

 

Після того, як завдання закінчилися, кожний порахував свої вирішені приклади, перевірив їх і віддав на перевірку сусідові праворуч.

10. Не полишаємо вправи на перемальовування фігур та симетричне віддзеркалення відносно горизонтальної чи вертикальної осі - це добре тренує уяву і уважність.

11. Також важливими є завдання на відносне орієнтування і плани переміщення: певна кількість кроків в заданому напрямку, повороти, замальовування схем руху. 

Просторова уява згодом дуже знадобиться і для вивчення геометрії, і взагалі в житті :)

12. Граємо у різні настільні ігри, які сприяють розвитку математичних здібностей: "Суперфермер", "Деліссімо", "Много-много", "Set", "Мінне поле" та інші.

13. Запис задач і прикладів. Для цього використовуємо папір для фліпчарту в клітинку і учні можуть звіряти свій запис із записом вчителя. Цей навичок формується довго, лише у віці 12 років прагнення до оформлення робіт стає природнім. Тож, в цьому варто запастись терпінням :) 

14. Робота над помилками. Навички порівнювати своє виконання з бажаним результатом, помічати відмінності, шукати помилку і виправляти або перевирішувати заново - є одним з базових навичків навчання. Взагалі, коли є можливість виправлення, то зникає страх помилки і з'являється звичка не полишати спроб, доки не досягнеш результату. Кількість завдань кожний робить по силам, але якщо вже взявся за задачу, необхідно розібратися, довести її до рішення.

Приклади сторінок:

215 сторінок, майже 600 завдань

формат А4, обкладинка інтегрована

Замовити задачник можна тут

Міжрічинський парк

Впродовж року беркошколярики вивчали різноманітних травин України і на завершення навчання пані Катерина запросила всіх у Міжрічинський регіональний ландшафтний парк, щоб мати нагоду скористатись набутими знаннями.
У селі "О, трохи!" нас зустрів пан Андрій - директор парку і повів на екскурсію.

Спершу в музей, де можна побачити як виглядала традиційна поліська хата, яку складали з дощок так, щоб можна було розібрати і перевезти на нове місце.
Запалити лучину, спробувати чи гарячий її вогонь.

Розказав про традиційні лісові промисли: мисливство, рибальство, бортництво... розбійництво :) земля для вирощування будь-чого не дуже підходяча, а шлях з варяг у греки - ось поруч. У сусідньому селі Моровськ підозріло багато лишилось людей на прізвище Соловей.

Роздивлялись роги оленів і лосів. На перший рік у лося виростають роги на одну гілочку, як у бичка, на другий - на дві, на третій - три, і так далі, але після п'яти - вже ця послідовність збивається.

Роги оленіям потрібні лише на шлюбний період, а на зиму вони їх скидають.

Маша: - О, то у оленів Санта-Клауса не повинно бути рогів?
Виявляється, що у північних оленів все інакше, у них роги є і у самців, і у самичок, для викопування ягелю з-під снігу. А в наших оленів тільки самці рогаті - красуватись перед самичками.

Перемірявши одяг і зброю, зрештою розібрали біноклі і вирушили у пошуках тварин.

Федько: - Ластівка міська в селі! Це взагалі законно?!

Але тварини - істоти обережні, а беркошколярі - істоти шумні, тож побачити ми могли лише тих, хто далеко не втік, наприклад, мурах:

 Роздивились ісландський мох

 Побачили як проростає з жолудя дубочок

 Дізнались, що береста загорається навіть мокрою, завдяки високому вмісту дьогтю.

 Побачили, як бортники захищали бджіл від ведмедя

 Як заночувати в лісі і приготувати вечерю на одному чурбачку - "фінська свічка".

 Знайшли сліди лося

 Трохи перекусили і пішли далі

Пробували розпізнавати плахів за їхніми голосами

Болота в цих місцях підживлюють Десну, а отака плівочка на поверхні - через високий вміст заліза

Милуватись красотами боліт вже не рано, орхідеї півники, тобто іриси, вже зацвіли.

 Роздивились як відкладає личинок слинявка-пінниця

Вдалося побачити кількох платіх: зозулю, диких качок і кількох баранців. Пташка- баранець називається так через звук, якай вона отворює, але не голосом, а вібрацією пір'їнок, російською вона називається "бекас", а англійською "snipe". Слово "снайпер" походить звідси - той, хто міг влучити в цю пташку.

 Роздивились зуби вовка, доволі тупі на дотик

 І зуби бобра - дуже гострі.

 Зловили ящірку

Розпізнавали черепи: корову й коня впізнали легко. А от кабана не так просто.

 Роздивились будову бобрової хатки

Клим знайшов гніздо, вимощене лосиним хутром. Хутро в лося трубчасте, завідяки цьому дуже тепле, але й ламке, тому люди його не використовували. Лише з шкіри лося шили штанці - лосини.

 Перекусили ще разок :)

 Побачили жовторотих синиченят :)

 Дізнались як з гриба-трутовика зробити трут

 Роздивились солонець, дізнались навіщо підгодовувати диких тварин сіллю.

А далі почалась неочікувана пригода на Святому Озері. Тобто Святим Озером це місце називається на картах а місцеві звуть Чортовим топилом.

 Екіпірувались, озброїлись шестами

 І вирушили у трясовину

 Це болото унікальне для України верхове болото, на якому росте мох сфагнум.

Фактично по поверхні води плаває острів з торфу, переплетеного корінням рослин. Цей острів можна проштиркнути.

 Де-не-де цей поверхневий шар має дірки, в які можна провалитися, або застромити ногу

І все це коливаться, як водяний матрас 

Машка, щоб зменшити тиск, намагалась збільшувати площу, розставляючи ноги вшир. Виявилось що є межа, далі якої вже це стає незручно :)

 І було б дивно, якби ніхто не провалився :) Федько встиг скупатись по пояс у Святому Озері :)

 Вибрались на тверду землю.

 І вирушили на Київ.

 Дорогою додому грали в "Контакт". Мітя - тато Томи - загадує слово, вже дізнались три літери "НАС...". І тут Федько запитує:
- Це коли багато наставлено різної їжі?
Антон кричить "Контакт". Ми з Марічкою і Мітєю спантеличено перезираємось, допоки Федько з Антоном в один голос не вигукують:
- НАСТІЛЛЯ!
Отак з ними грати :)

Дякуємо, пану Андрію за таку цікаву екскурсію, а ще більше - Катерині, за таку пригоду і цікаві враження :)

Більше фото тут.

Валентина Мержиєвська