Полімери і "лизуни"

Що спільного мають дерево, цукерка, волосся та мушелька? А що спільного у цих об'єктів з нейлоновими панчохи, полєтиленовими пакетами та акриловими нитками? Стоп, стоп, стоп!

Це ж природні та штучні матеріали! Як їх може щось об'єднувати? А виявляється, що не зважаючи на своє походження всі ці матеріали складаються із довжелезних молекул, які іноді схожі на намисто  - полімерів. "Намистинки" можуть бути "нанизані" одна за одною, можуть переплітатись в узори, можуть закручуватись або стояти рівно вряд. "Намистинок" в одній молекулі може бути тисячи або ж мільйони. Від того як з'єднані між собою "намистинки" залежить як виглядатиме матеріал. Наприклад з однакових" намистинок" складаються глюкоза, крохмаль та целюлоза, але через те що будова полімерних молекул дуже різна - властивості матеріалів суттєво відрізняються.

На цьому занятті ми програли в" полімери": спробували змоделювати довжелезні молекули крохмалю та целюлози, об'єднавшись руками.
Потім вивчили властивості крохмаль на дотик: торкалися сухого та змоченого крохмалю.

Ми також провели два експерименти: синтезувати природній та штучний полімер.

Виділили козеїн з молока, а також провели реакцію полімерного зшивання полівінілацетата.

Наталя Зайцева