Валентина Мержиєвська
Робили дослід на порівняння поширення тепла в різних матеріалах, в металі і не металі.
(Ідея досліду запозичена у tromentano)
Маємо два прутки, один бамбуковий, другий – металевий, закріплені на підставочках. Дві свічечки. Металеві шурупи, закріплені пластиліном на прутках на рівномірних відстанях.
Спочатку нічого не відбувалось. Потім на металевому прутку пластилін почав плавитись і шурупчики по-одному відпадали. Спочатку найближчий до свічки, потім далі й далі. На бамбуковій паличці не відпав жоден шуруп.
Пальцями, на дотик, досліджували температуру вздовж кожного прутка. Помітили, що металевий весь теплий, чим ближче до свічки, тим тепліший. А бамбуковий теплий лише поблизу свічки.
Цього разу я не пропонувала їм записувати висновки, але попросила їх розказати, що вони побачили і записувала на дошці. Але діти також записали в зошитах, цікаво, що кожний записував своїми словами.
Спостереження були такі:
Іванка: «Метал нагрівається швидше, ніж дерево»
Маша: «Дерево хотіло горіти, але ми йому не дали»
Федько: «Метал добре проводить тепло» (я була здивована, наскільки це близько до, власне, поняття «теплопровідність») і «Металева паличка потрошку ставала теплою».
Потім ми поговорили про те, де це можна використати. Згадали заняття про шкіру, а саме про опіки. Про те, що обпектись можна розпеченими предметами. Наприклад, металевими! дверцятами пічки. Також згадали, як на сонці нагрівається гірка на дитячому майданчику, асфальт, камінці.
Потім я принесла кришку каструлі з корком: «Навіщо це?». Діти дуже швидко провели паралель між кришкою – металом, що нагрівається швидко і корком – деревом, яке не нагрівається. Обговорення про гарячі каструлі навело на згадку про кухонні рукавички і рушнички, якими можна тримати гаряче. Тому додому отримали завдання порівняти відчуття, знімаючи гарячу кришку з каструлі сухим рушничком і мокрим.
Немає коментарів:
Дописати коментар