Бутерброд

А отаку дітей виглядає одна з кумедних ігор - "Бутерброд".

Фахівці з сенсерного розвитку кажуть: "тиснення й обтяження сприяють активізації глибинної чутливості, появі відчуття цілісності свого тіла й його кордонів, внаслідок чого підвищується рівень концентрації й уваги".

Прикольно, що діти шукають цього інтуїтивно.

Валентина Мержиєвська

Шифровки

Перевірка домашки виявила печальну тенденцію: її зробила тільки Юля. Тому буде табличка боргів.

Розшфровували вірш Фальковича, де кожен рядок зашифрований по-іншому. Записували текст у зошит. Із тексту у шаблон із чотирма колами вписували іменники різних відмін - посортовано.

Потім знову розшифровка - на цей раз складних до написання слів типу "проїзний", записаних анаграмами.

Відтак - на сердечку, що відігравало роль м'яча, приліплені скотчем папірчики. На кожному папірчику приклад складного випадку вживання великої букви. Слова написані без великих букв, вгадати, як вони мають писатися, по ходу пояснюю пункти правила.

Оскільки наступного разу чекаємо в гості Галю Ткачук, попрацювали трохи за її текстами. В історії "Серединожер" - опції великих-малих букв і складні орфограми у дужках на вибір, підкреслити правильне. Звірка у парах.

Історія "рукавичка" - спершу ознайомилися із випадковими реченнями з пропусками, записаними не у порядку сюжету. Спробувати вгадати, про що буде оповідка. Потім  -я  читаю, діти заповнюють пропуски.

Історія "Тисяча шматочків" - розрізана на 9 шматків, спробувати її скласти у суцільну оповідь. Кожна дитина прочитала свій шматок - таким чином почули і склали весь текст.

Олеся Мамчич

Літера Ф

Написали назви їхніх вигаданих вдома монстрів на дошці писаними буквами. Потім Аліза була біля дошки, діти просили по черзі показати назви різних монстрів, вона показувала. Писали букву Ф - велику і малу, слова з Ф взадували за принципом "поля чудес". Читала "Моторошну історію про ліфт" Галі Ткачук, ключові слова прописуючи на дошці - діти їх озвучували. Слухали пісню про алфавіт, співали її по підказці. Розгадували "алфавітниц лабіринт", прокладаючи по ньому шлях від ведмедика до меду.

Олеся Мамчич

Передноворічна багнюка

Говорили про адвентський календар, для чого він. І цього разу пішли дивитись, чи хтось почав готуватись до нового року.

Нічого не знайшли, крім сріблястого дощику на яблунці та "передноворічної багнюки",

але прогулянка вийшла якась гарна :)

Катерина Окремова

Хлопці в окремих групках

Вдома учні переписували в зошит уривок будь-якої цікавої книжки, але з пропусками кількох іменників, а ці іменники написали на окремих папірцях. Оскільки це завдання виконали не всі, і в нас було лише 4 тексти, то в класі ми розділились на 4 групки, кожна з яких шукала потрібні іменники в чужому зошиті. З завданням справились усі, і зробили висновок про те, що ефективність групової роботи підвищується, коли всі хлопці в різних групках :) Після цього згадували роди іменників - кожен швиденько назвав по 1 слову кожного роду, а тоді розбирались із "підступними" словами - типу "сіль", "туш", "біль", "нежить" та інші. Щоб запам'ятати, які з них до якого роду відносяться, я розповіла свою асоціативну історію про чоловіка і жінку , і через відсутність часу на уроці діти мають візуалізувати ці історії вдома, або створити власні для запам'ятовування.

Марійка Горбач

Самостійне життя

Говоримо спершу про навчання, як хто себе вмовляє робити те, що не дуже хочеться. Як дехто готовий прибирати в своїй кімнаті до блиску, аби тільки відтягнути навчання. Водночас говорили про те відчуття свободи і легкості, яке настає, коли таки зробиш те, що мав.

І так поволі через обговорення відповідальності дійшли до теми самостійного життя. Що для цього треба. Клим спитав, що дешевше - знімати квартиру чи купляти свою. Оце питання і лишили для самомстійного дослідження. Помоніторити ринок нерухомості і пркинути, скільки років людина може знімати квартиру на ті гроші, які потрібні для купівлі.

Валентина Мержиєвська

Температура

Взимку, поки живицй світ у сплячці,  дуже гарно вивчати неживу природу. Тому в нас починається "Фізика".
Спершу знайомство з температурою. Маємо три баночки - з холодною, гарячою і теплою водою. Цікаво, що діти теплу сприймають як "прохолодну". Спершу перевіряємо органолептичним (гг :) ) методом - тобто торкаємось пальцем - температуру води в баночках. Замальовуємо в альбоми.
Спостерігаємо, що на баночці з гарячую водою випала роса - на склі всередині. Згадуємо чи бачив хто, як вода закипає: спершу над водою виникає пара, тоді з'язляються невеличкі бульбашки, потім бульбашки стаютья все більші. І пари все більше. 
І що таке взагалі пара. Говоримо про те, що вода, та й усі речовини, вкладаються з маленьких частинок, які називають "молекули". Коли водичка тепленька, молекули сидять одна біля одної, а коли воду нагрівати, їм стає жарко і вони починають швидко-швидко рухатись. Ті, що опиняються поближче до поверхні, так швидко розганяються, що вискакують у повітря - це і є пара.
Так от, пара, яка піднімається від гарячої води, а тоді торкається прохолодного скла баночки. Там молекулам стає прохолодно і вони починають тулитись одна до одної і знову збираються в крапельки.

Те саме відбувається з окулярами людини, яка заходить з морозу в тепле приміщення. Молекули пари, яка є в примішенні, торкаються холодного скельця і починають тулитись одна до одної. І ми кажемо, що окуляри "запітніли".
Потім хекаємо на вікно і спостерігаємо, як пара з нашого подиху осідає на холодному вікні дрібними крапельками.

А що відбувається з водою, якщо її ще охолоджувати? Вона замерзає. Це молекулас стає вже так холодно, що вони вже так сильно туляться одна до одної, між ними майже не лишається місця - так, що вода стає твердою - стає льодом. Набираємо в баночку води по вінця і ставимо в морозилку.

Наступного дня ми її звідти дістанемо і перевіримо як лід замерз і трохи виліз з баночки. Вона має дивовижні властивості. От наприклад - це єдина речовина, яка збільшується в об'ємі при замерзанні.
І на останок робимо дослід з таненням води. Ми попросили двох добровольців збігати набрати у металевий посід снігу. Так, щедро, запресувати побільше.

А тоді розтопили його на плиті і помітили, що з повного бідончика натопилось заледве на два пальці води. 
Чому так? 
А ви колись бачили сніжинки? Бачили як вони виглядають? це такі окремі палички льоду, між якими повітря. І от власне, у повному бідончику снігу виявляється повно повітря :)

Валентина Мержиєвська

"Гидке каченя"

Сьогодні Теревені були спільні для усіх беркошколяриків. У першому класі ще відбувається перерозподіл влади :) раз-по-раз хтось буцькається, дражниться. Тож ми зібрались поговорити про атмосферу в школі взагалі.

Спершу розказала дітям казочку про "Гидке каченя". Багато хто вже її знав, але навіть старшенькі послухали.

Потім поговорили про те, як це неприємно, коли щось таке трапляється. Ось тут ключову роль зіграли шестикласники. Воно порозповідали свій досвід: Настя розказала, як її ображали діти в іншій школі, Андрій - про те, що до БеркоШко вчився в 4 різних школах і в кожній було дуже складно спілкуватись, бо діти не приймали новенького. Федько розказав, як колись на тренування його з друзями били старші хлопці. Машка розказала як в театральній студії її виганяли старші дівчата.

Домовились, що всім разом будемо стежити за тим, щоб в БеркоШко такого не відбувалось. Трохи розрядили атмосферу смішними прикладами, але зі звертанням до тих пеошачків, які як раз були помічені в агресії щодо інших: "Якщо, наприклад, Варуся, ти побачиш як Федько штовхає Тому, чи ти, Максе, почуєш як Юля обзивається на Іванку, то нагадуйте, будь ласка, про цю нашу домовленість".

Будемо спостерігати далі :)

Валентина Мержиєвська

Туш

Малювали тушшю і паличками.

Валентина Мержиєвська

Будинки для літер

Робили будиночки для улюблених літер в абетку - з картону, флісу. Для цього знадобилося згадачи чи навчитися таким навичкам - вирізати ножицями, приміряти й відрізати шматочок тканинки, шити голкою, продумувати дизайн в плані підбору кольору тканинок та віконця.

Приємно було, що частина дітей впоралась з цим самостійно й підійшли до завдання доволі вдумливо.
Частині подобається шити, але не вистачає навичок. Планую взимку кілька занять саме з шиття.

Катерина Окремова

Зрісти сірничками

Пригадували, як вимірювали кімнату своїми "футами" і вимірювали зріст сірничками. Для цього кожний відмічав положення маківки і п'ят, а тоді брали багато сірничків і викладали їх в ряд, один за одним. Але ніг у нас тільки дві, тому вимірювати кімнату треба було чергуючи їх одну за одною. Виміряли ширину дошки двома сірничками, чергуючи їх.

А чи можна виміряти одним? Відкладали довжину сірничка, робили крейдою позначку і пересували сірничок. Але "фути" у всіх різні. І навіть сірнички бували різної довжини, в різний час, в різних країнах. Тож треба було домовитись про якусь одну для всіх одиницю для вимірювання. І так домовились про "метр". Якщо метр розділити на 10 однакових частин отримаємо дециметр. А якщо дециметр розділити на 10 частин - буде сантиметр. Так люди винайшли пристрій, для вимірювання довжини, де сантиметри розташовані один за одним, як "фути", як сірнички. І цей пристрій називається...лінійка!

Далі вчимось вимірювати довжини за допомогою лінійки, проводити під лінійку лінії (це окремий навичок, який потребує тренування). І наприкінці - відкладати відрізки обраної довжини.

Валентина Мержиєвська

Кола Ейлера (начебто)

Мали кілька кольорових килимків - робили рухливі "задачки на логіку" - хлопчики на зелений, дівчатка на червоний килимок, світлоокі на бордовий, темноокі на помаранчевий.

Шукали ще за яким принципом можна групуватись. У вправах з паличками приділили увагу рухам кожного пальчика по окремості, як на руках, так і на ніжках (вправи з бодінаміки).

Катерина Окремова