15.10.13

Тертя

Валентина Мержиєвська
Коли на минулому занятті ми заговорили про похилу площину, питання тертя виникло саме собою, але розгортати його тоді вже не було часу. Тому присвячуємо ціле заняття його дослідженню.

В нас знайшлося 2 дошки - одна шорстка, необроблена, а друга - гладенька, ламінована. Всі по черзі помацали, описали відчуття. 
Потім кожну з дошок ми нахилили і пустили по ній дерев'яний брусочок. По ламінату він з'їхав дуже швидко, а з дошкою довго пручався.
Ми спробували зрозуміти, чому так. Діти одразу почали вигукувати припущення і я була здивована тим, наскільки вони влучні. Казали, що дошка "чіпляє" брусочок, навіть пролунало слово "тертя".
Тоді ми взялись інсценувати те, як нерівності на дошці хапають брусочок. Діти вишикувались у пряму "дошку" з нерівностями - розчепіреними пальцями. 
Я брала їх по одному і проштовхувала вздовж "дошки", а нерівності хапали і заважали рухатись.
А потім "дошка" розвернулась зворотньою гладенькою стороною і рухові вже ніщо не перешкоджало.
Так ми почали розмову про тертя. Щоб продемонструвати цю силу зробили такий дослід. У мензурку насипали пшоно, встромили туди бамбукову паличку для суші...
Підняли паличку вгору. І... о, диво!... разом з паличкою піднялась і мензурка! (насправді, якщо брати не пшоно, а рис, то можна підняти не лише тонкостінну мензурочку, а й пляшечку. Це було б більш видовищно, але рис напередодні з'їли :) 
Діти самі прокоментували, що це тертя крупинок утримує паличку. Але вони не звернули уваги на те, що крупинки утримують не лише паличку, але й мензурку, а також одна одну.

Далі була розмова про різні види тертя і про те, де воно нам потрібне, а де заважає. Говорили про кроки. Згадували відчуття від ходьби по кризі і по асфальту. Про те, як тертя спокою отримує речі на місці.
Далі порівнювали як по дошці з'їжджає брусочок і іграшка на колесах.
Як люди поступово почали зменшувати тертя під час транспортування вантажів. Під час будівництва тих само пірамід. Спершу зробили гладенькі полозки, а далі почали підкладати колоди, валки (демонструю на тому ж таки брусочку і олівцях):
Так ми познайомились із тертям ковзання і тертям кочення. Відчули що кочення значно легше за ковзання.
Попридумували приклади для всіх видів тертя, замалювали в альбоми.

Оскільки, лишався ще час, поговорили про спосіб зменшення тертя - про мащення. Ті, хто вже дивився різні науково-популярні передачі: "Руйнівників міфів", "Галілео", навіть "Фіксиків" щось вже чули про це. Питання тільки наскільки глибоко зрозуміли.
Щоб відчути ефект від змазки робимо дослід. Кожний бере свою гумку (ластик) і ковзає нею по склу.
Гумка ковзати не хоче. Тоді вмочуємо її у воду і - опа! - ковзає, ще й як!
Я знаю, що дівчата катаються на ковзанах, тож згадали і ковзани, які тертям (окрім того, ще й тиском, але я про це не згадувала, щоб не робити їм каші в голові) леза об лід його розігрівають, розплавляють, утворюється вода, яка й змащує лезо і тому ковзани так легко ковзають.
Подумали чим ще можна змащувати окрім води - оливою, іншими жирами, рідинами. Навіть тканиною!
Досліджуємо практичне побутове застосування набутих знань. Як пересунути важку шафу з одного кутка в інший.
Для цього зручно поставити її на шмат тканини і вона легше ковзатиме (якщо тканину ще й тягнути навскоси вгору, то окрім зменшення тертя ще додається сила, яка припіднімає шафу, але ро це ми поговоримо згодом, коли зможемо обговорювати сили і їхні напрямки)
Поки що я намагалась говорити не так про "силу тертя", а, власне, про явище тертя. Діти вже зараз користуються словом "сила", але в побутовому значенні - сильна людина, забрати силою, сильно стиснути тощо. А фізичні терміни такі як "сила", "енергія" треба впроваджувати обережно, коли буде зрозуміла їхня суть. 
На тому рівні знань, де ми зараз з ними спілкуємось, поки що вдається обходитись мінімумом спеціальних термінів.

Бонус до заняття. Серія "Фіксиків" про тертя.

Немає коментарів:

Дописати коментар