Дістававали з баночки листочки зі словами. Деякі вдалось прочитати, деякі ні. Дітям одразу хотілось зафукати того, хто це писав, починали згадувати хто, яким чорнилом писав. Але я старалась одразу це присікти наголошуючи на важливості того, що треба писати красиво аби можна було прочитати, а хто написав - то не важливо, бо всі робимо помилки і тут заради того аби вчитись.
В цілому всі в захваті від чорнила та пер. Ні в кого не виникало запитань навіщо ми то пишемо. Кожен вирішив писати свою власну історію використовуючи слова з баночки. Вирішили прочитати історії наступного разу.
Ольга Кокошко
Немає коментарів:
Дописати коментар