Так тепло і радісно на вулиці, можна теревенити просто в дворі. Сьогодні йшлося про образу. Цього разу я навмисно не просила дітей згадувати свої образи, тим більше переповідати, бо настрій це б точно зіпсувало. Ми лише визначили що це за почуття, спробували його описати. Знайшли спільне зі злістю - що образа це майже те саме, що злість, тільки захована.
Поговорили про те, що той, на кого ображаєшся, може навіть не здогадуватись про твою образу, а тобі зле. Тому замість ображатись краще піти поговорити. Наприклад, навіть просто висловити, що "коли ти кажеш такі слова я почуваюся дуже ображеною і не хочу з тобою спілкуватися", "мене ображає те-то і те-то, можна попросити тебе більше так не чинити?". Звісно, людина може у відповідь сказати, щось на кшталт "я таке кажу, бо ти мені оце і оце, я теж на тебе ображаюсь". Але в будь-якому разі, сидіти і ображатися завжди гірше, ніж поговорити про це.
Валентина Мержиєвська
Немає коментарів:
Дописати коментар