На теревенях торкнулись непростої теми - спілкування і ставлення до людей з особливими потребами. Поговорили і про каліцтва, втрати кінцівок, в сучасній Україні це, нажаль, стало дуже актуально. Про те, що такі люди з одного боку потребують додаткових зручностей - пандусів, наприклад. Але з іншого - часто не хочуть, щоби їх жаліли. Тож ми шукали оцю межу співчуття і поваги. Говорили про те, що деяких людей травма ламає і вони втрачають сенс життя, а деяким навпаки дає поштовх щось змінити в житті. Потім говорили й про вроджені вади, про відхилення в розвитку, про ускладнення хвороб і побічні дії лікування. Розказала їм історію Рея Чарльза. Згадали різні синдроми - Дауна, Аспергера та інші. Поговорили про "міських божевільних" і власну пильність і обережність.
Наприкінці подивились "Цирк метеликів"
На обіді Барабука знімала з малими інтерв'ю про те, які книжки їм би хотілося читати. Частина не захотіла виступати на камеру, але погодились написати потім текстом.
На математиці спочатку ми придумували різні сюжети, які описуються однаковим рівнянням. Потім розв’язували просто 6 рівнянь після чого вони трохи помалювали персонажів у scratch. Коли я дивився, як жваво діти розв’язують приклади, щоб дорватися до компів, я почувався коварним і злим :)
Федько вирішив, що це не справедливо, і одразу поліз до компа. Я його декілька разів відганяв. Він казав, що і так перевантажений нудними рівняннями. Втім ідею розв’язку рівнянь він розказував бодрячком і навіть деякі рівняння розв’язував усно, коли я запитував його персонально. Правда часом робив помилки, що підтверджує потребу в практиці хоч і не хочеться. Трохи схожа ситуація була з Юлею. Вона ступорилася, на тому, що наче знає, але боїться і засмучувалась. Але зрештою все зробила. І навіть запропонувала ідею для гри, яку робитиме, при чому поставила собі реалістичне завдання і досить конкретно розписала його (раніше взагалі не хотіла тим займатися).
Сьогодні в БеркоШко вийшов день зйомок :) З самого ранку приїхала дівчинка знімати свою режисерську роботу. Тож першою, хто зустрів дітей в школі була камера :)
На руханці всі старалися, тягнулися, навіть не багато тринділи.
Наступною була міфологія, і велика битва добра зі злом. Добрий Ахура Мазда непорушно повісив Сонце і місяць так, щоб день був рівний ночі, а поганець Ахріман розбив Небесну Сферу і вони почали рухатись. Ахура Мазда створив зірки, сузір'я (цікаво було почитати назви іранського зодіаку: Ягня, Бик, Два портрети, Краб, Лев, Колос, Терези, Скорпіон, Кентавр, Козел, Ковш, Риба). А Ахріман закидав всесвіт планетами й кометами. І так на кожне добро, знаходилось своє зло. Ахура Мазда створив вогонь, Ахріман - дим, Ахура Мазда плодючі рівнини, Ахріман - гори тощо.
Також дізнались про походження перших людей, про чоловіка і жінку, які спершу були одним ревеневим кущем.
Для знайомства зі степенем числа варто декілька занять писати ланцюжки із числом помноженим саме на себе, підписуючи кількість множень (показник степеня). На цих прикладах відкрити всі закони і правила... Потім запропонувати дітям самим вигадати більш коротку позначку, а потім вже ввести вживану позначку.
Бо діти очікувано плутаються, замінюючи степінь множенням, 2 в 5 степені рахують як 2 × 5.
Сьогодні ми досліджували теплове розширення. Спершу газів. На дворі в цей день було не надто холодно, тому ми завчасно поклали пляшки в морозилку. Повітря в них охололо. Кожна команда отримала пляшку з холодним повітрям всередині і повітряну кульку, яку вдягли на горлечко пляшки. Потім теплими долоньками почали зігрівати пляшку (насправді, можна було просто лишити її нагріватись при кімнатній температурі). Повітря в пляшці почало теплішати і розширюватись і надуло кульку.
Потім переходимо до дослідження твердих тіл. Маємо металеві кульки від кулькопідшипників. Спершу з картону маємо виготовити отвір, діаметром як у кульки. Для цього вчимось користуватись штангенциркулем для вимірювання діаметру кульки. Знаючи діаметр, визначаємо радіус. Циркулем малюємо коло і охайно вирізаємо. Перевіряємо, чи пролітає крізь нього кулька. Пролітає :)
Тоді кладемо кульки у завбачливо натоплену пічку і там вони нагріваються.
Дістаємо і пробуємо закинути у той самий отвір – а кулька застрягає. Вона також розширилась від тепла! А цікаво, чи знову зменшиться коли охолоне? Викидаємо кульки на залишки вчорашнього снігу і через якийсь час знову перевіряємо на проходження через отвір. Дивовижно! Кульки знову вільно пролітають через колечка.
На другий місяць занять ми зрозуміли, що якось забагато вчимося :) і вирішили скоротити навчання до трьох днів на тиждень. Гарненько розім’ялись на руханці, а по тому займались рідною мовою. Також в плані експерименту об’єднали обидва заняття в пару.
Читали професійні рецензії із сайту Христі Нечитайко.
Слухали пісню на слова Чеслава Мілоша - слова польською мовою.
Завдання - вслухатися, які асоціації, картини чи історії навіває вам мелодія. Спробувати розчути хоч одне знайоме слово і вгадати, про що пісня. Діти вслухалися і описували свої асоціації. Втім, лише Іванка, Тома і Маша зробили завдання до кінця - справді описавши. Решта понамальовували малюнки і розповідали усно. Асоціації у всіх цікаві, але уважність до поставленого завдання ще не у всіх чітка. Дуже часто виконують половину потрібного.
Потім дала на листочках текст із перекладом. Діти були дуже зацікавлені дізнатися, про що ж насправді там було, Юля вгадала найближче.
Наступне завдання - переписати цей текст уважно і красиво. Потім - по черзі по слову називали всі слова з нього - яка це частина мови. Це тривало хвилин 15, згадали всі частини мови, навіть ті, які ще не вивчали.
Потім - розбирали різницю між частинами мови і членами речення. Провели паралель: частини мови - багато різних жителів міста Мови, іменники, займенники, дієслова тощо. Вони працюють у офісному центрі, що називається Речення. Там є два кабінети директора - для підмета і присудка. Підметом на роботу зазвичай беруть іменників, але може бути й нахабний прикметник чи займенник, який порозганяв усіх іменників. Так само і з присудком. Є ще інша робота - додатка, означення і обставини. А є гості, наприклад клієнти чи служба перевірки, вони не працюють тут, не є членами речення. Це звертання і вставні слова. І є ще "слуги" - службові слова, які тільки приходять поприбирати і тікають, теж не члени речення.
Потім робили фонетичні транскрипції слів із вірша Мілоша: зернятку, ще, насіннячко, гасають, місяць. Рахували кількість букв-звуків, перевіряли разом біля дошки. Притча про мак На маковім зернятку дім дрібний, гавкочуть песики на молодик із маку, і гадка, що є світ інакший, чималий не звідала ще жодного собаку. Земля – зернятко, справді, і не більш. Планети й зорі теж: насіннячко, та й годі. І хоч їх буде тисяч сто – незгірш на кожнім стане дім, й садочок при господі. Все в маківці. А мак росте в саду. Гасають дітлахи, аж маківку колише. А вечорами сходить місяць і гудуть собачі голоси – то голосно, то тихше.