Притча про мак

На другий місяць занять ми зрозуміли, що якось забагато вчимося :) і вирішили скоротити навчання до трьох днів на тиждень. Гарненько розім’ялись на руханці, а по тому займались рідною мовою. Також в плані експерименту об’єднали обидва заняття в пару.

Читали професійні рецензії із сайту Христі Нечитайко.
Слухали пісню на слова Чеслава Мілоша - слова польською мовою.

Завдання - вслухатися, які асоціації, картини чи історії навіває вам мелодія. Спробувати розчути хоч одне знайоме слово і вгадати, про що пісня. Діти вслухалися і описували свої асоціації. Втім, лише Іванка, Тома і Маша зробили завдання до кінця - справді описавши. Решта понамальовували малюнки і розповідали усно. Асоціації у всіх цікаві, але уважність до поставленого завдання ще не у всіх чітка. Дуже часто виконують половину потрібного.
Потім дала на листочках текст із перекладом. Діти були дуже зацікавлені дізнатися, про що ж насправді там було, Юля вгадала найближче.
Наступне завдання - переписати цей текст уважно і красиво. Потім - по черзі по слову називали всі слова з нього - яка це частина мови. Це тривало хвилин 15, згадали всі частини мови, навіть ті, які ще не вивчали.
Потім - розбирали різницю між частинами мови і членами речення. Провели паралель: частини мови - багато різних жителів міста Мови, іменники, займенники, дієслова тощо. Вони працюють у офісному центрі, що називається Речення. Там є два кабінети директора - для підмета і присудка. Підметом на роботу зазвичай беруть іменників, але може бути й нахабний прикметник чи займенник, який порозганяв усіх іменників. Так само і з присудком. Є ще інша робота - додатка, означення і обставини. А є гості, наприклад клієнти чи служба перевірки, вони не працюють тут, не є членами речення. Це звертання і вставні слова. І є ще "слуги" - службові слова, які тільки приходять поприбирати і тікають, теж не члени речення.
Потім робили фонетичні транскрипції слів із вірша Мілоша: зернятку, ще, насіннячко, гасають, місяць. Рахували кількість букв-звуків, перевіряли разом біля дошки.
Притча про мак
На маковім зернятку дім дрібний, гавкочуть песики на молодик із маку, і гадка, що є світ інакший, чималий не звідала ще жодного собаку.
Земля – зернятко, справді, і не більш. Планети й зорі теж: насіннячко, та й годі. І хоч їх буде тисяч сто – незгірш на кожнім стане дім, й садочок при господі.
Все в маківці. А мак росте в саду. Гасають дітлахи, аж маківку колише. А вечорами сходить місяць і гудуть собачі голоси – то голосно, то тихше.

Олеся Мамчич