Піраміда з тварин

На каліграфії писали черговий диктант з книги "Пригоди ведмедика Ларса". Увагу привернув малюнок на звороті. З чого випливло окреме заняття з міфології.

Роздивившись піраміду з різних тварин, згадали, де ми ще подібне бачили. Діти згадали "Бременські музики": де пес скочив на спину віслюку, кіт на пса, а півень - на голову коту.

А я згадала буддистські танка, де на спині слона сидить мавпа, на ній кролик, а на кроликові - птах.

- Слон він який? - питаю у дітей,
- Сильний!
- Так, а ще індуси його вважають дуже граційним, обережним. Це в нас кажуть "не гупай як слон", але мабуть ті, хто живуть поруч зі слонами багато століть, краще знають які вони. Слон уособлює сильне і вправне тіло людини.
- А мавпа яка?
- Розумна, швидка
- Справді, мавпа уособлює розум людини - допитливий і прудкий.
- ‎А кролик?
- Він скаче!
- Кролик, який перестрибує з місця на місце і швидко розмножується - це емоції. ‎А птах - це душа (в буддизмі трохи інше сприйняття душі, ніж в християнстві, але є зображення душі птахом інтуїтивно зрозуміле), - може вільно переміщуватись, не знати меж, злітати високо вгору.

Потім розглянули ще одну буддистську танка - "Шлях самадхі". Тут символіка дещо інша.
Слон - це розум людини, мавпа - емоції. Спершу вони обидва чорні, і мавпа біжить перед слоном, а людина намагається їх обох наздогнати. Емоції випереджають обдумування. Людина тримає в руках ласо (пам'ять) і гак (пильність) і в якийсь момент встигає накинути ласо на слона і вчитьсь ним керувати за допомогою гака. Поступово тварини починають світлішати. Невдовзі людина обганяє своїх тварин і вже не ведеться за ними, а веде їх за собою.
Згодом на спині в слона з'являється кролик - тут він також означає дещо інше. Це такий трохи тупнячок, який виникає, коли намагаєшся щось зрозуміти. Допоки людина навіть не починає працювати з розумом, їй це відчуття не знайоме, але воно і не лишається назавжди.
З часом кролик зникає. А за ним зникає і мавпа. Людина перестає зайве емоціонувати, стає більш врівноваженою, йде попереду слона, веде його на повідку.
А наприкінці шляху людина їде верхи на білому слоні - розум несе її далі.

Валентина Мержиєвська