Черга

Оскільки на механіці нам потрібно було всім разом з одного кошика пересипати камінці, ставати в чергу, посуватися, не наступаючи на ноги, але без штовханини не обійшлося.
То на теревенях почали з обговорення поваги до тих, хто поруч. Про влізання без черги, коли хтось один чомусь вважає, що йому потрібніше за інших, про почуття, які виникають у тих, кого посувають. Про наших туристів, які скрізь намагаються пролізти без черги і на шару, і як до них після цього ставляться європейці.

На майбутнє домовляємось дотримуватись черги, не відштовхувати інших, і якщо всі будуть дотримуватись, тоді будуть підстави сподіватись, що тебе не штовхатимуть теж.

Читаємо розділ книги Гжегожа Касдепке "Велика книга почуттів" про співчуття. Коли комусь сумно чи образливо, коли хтось загубив щось цінне чи злиться, можна пригадати свою втрату чи сум, чи злість і спробувати його зрозуміти. Може навіть якось втішити, тільки потрібно бути уважним, не все, що втішає тебе може підійти іншій людині, треба спробувати здогадатись які саме слова чи дії розрадять його.
Окрім співпереживання сумних чи прикрих почуттів, згадуємо і про інші. Про те, що можна пережити щось приємне, коли поруч комусь добре. А також, ми вже знаємо, що якщо не можеш порадіти за іншого, то тебе можуть охопити ревнощі чи заздрощі.

Валентина Мержиєвська