Межі, кордони, границі

Говорили про особисті границі. Спершу сходились попарно назустріч. Завдання спинитись на такій відстані, щоб бути близько, але комфортно. У Алізи з Федею вийшла доволі коротка відстань, у Васі з Машею - доволі віддалена. Цікаво було перевірити, що з різними людьми дійсно відстань різна і у Алізи з Васею була більша, ніж з Федею. Ден з Соломією спершу зблизились швидко, але Соля відчула, що занадто і відступила на крок. Даша коли сходилась з Платоном, він пройшов повз, але Даша не розгубилася, швидко розвернулась і приперла Платона до стіночки. Цю спробу не зарахували, бо завдання було інше, але висновки зробити можна ;) Вийшло так, що на завершення лишились Макс і Нонна - брат і сестра. Проговорили про те, що з родичами можуть бути як більш близькі відстані, так і більш віддалені. І справді, їм підійшла не надто коротка відстань. А тоді згадували самих близьких людей, до яких хочеться не просто бути близько, а навіть тулитися.

В другій частині заняття говорили про те, як уникати надмірного втручання в свій простір. Згадали про "мені неприємно".Саме на попередньому занятті у Платона і Дена трапився приклад для розбору. Ден щось смикав Платона, але той мовчав. Поки Ден не здогадувався, що краще спинитися, Платон терпів. 

- Ден, скажи, чого ти смикав Платона?

- Мені було весело.

- А ти знав, що Платону неприємно?

- Ні.

- Платон, а чому ти не сказав?

- Я забув, що треба казати.

- А що ти думав, поки Ден продовжував смикати?

- Думав, що Ден поганець. 

- І що зробив, коли вже не зміг терпіти?

- Вдарив олівцем.

- Ден, а що ти думав, коли Платон зробив тобі боляче?

- Думав, що Платон злий хлопчик.

- От бачите, через те, що не були витримані межі кожного з вас, два прикольних хлопчиська почали думати, що один злий і другий поганий.

Тоді ми дійшли таких висновків:

- Краще не терпіти, а зупиняти, коли стає неприємно. 

- Коли ти щось сам робиш з людиною, то спробувати відчути, чи їй ще нормально, чи краще вже припинити. Якщо не вдається відчути, то можна спитати. 

- Якщо хтось все ж таки не припиняє неприємну дію, то перш ніж стукнути, то попередити "Ще раз так зробиш - вдарю" (І справді виконати попередження, якщо інший не спиняється, бо як ще тоді йому навчитись поважати кордони інших людей). 

- На випадок, коли порозумітись не вдається - гукати на допомогу і будемо розбиратись :)

Валентина Мержиєвська