Переходимо до однорідних членів речення. Я принесла речення, розділене на шматочки-слова, діти відновлювали їхню послідовність і вчились ставити запитання до кожного. Потім я додавала деякі слова, які відповідали на запитання, які вже звучали. Так ми вчились знаходити зв’язки між словами і знаходили однорідні слова. Після того діти виконали схожу вправу самостійно — додавали будь-які однорідні слова до нового речення. Наступна вправа полягала у зборі віршика із порізаних шматочків, а вже потім у ньому шукали і обговорювали однорідні члени речення.
Потім коротко обговорили сам зміст віршика “Дитяча мова” Григорія Фальковича. Було цікаво їх послухати, бо чомусь більшість звернула увагу на ті 2 рядочки, які були про дорослу мову — яка здається їм нудною і незрозумілою)
Насамкінець написали коротенький диктант з тих же “Відьом”, в якому теж обговорили однорідні слова.
Марічка Горбач
Немає коментарів:
Дописати коментар