На теревенях з восьмим класом обговорювали почуття провини. В яких випадках воно природнє і чому може нас навчити: цінувати близьких, бути уважним до людей, не відкладати виконання обіцянок тощо. А в яких випадках трохи абсурдне. Наприклад, коли людина відчуває провину за поведінку інших, коли відчуває себе частиною спільноти. Шукали способи як зняти це відчуття провини.
Помітили здатність одних людей дещо перебільшувати свою провину, а інших - применшувати. А не відчувати свою провину тоді, коли насправді є за що, майже так само погано, як відчувати її безпідставно. Тільки в першому випадку страждають ті, хто поруч, а в другому - ти сам.
Згадали як просити вибачення коли є за що. Одного "вибач" не досить. Треба спершу зрозуміти, що саме зробив не так. Потім виправити наслідки, відшкодувати збитки. І надалі більше так не чинити.
Продумали варіанти як уникнути почуття провини: від попередження про можливу затримку чи зміну планів до іронії і відчуття себе як "кошка, которая гуляет сама по себе", не приналежно до спільноти чи інших людей.
Валентина Мержиєвська
Немає коментарів:
Дописати коментар