Обговорювали, чи хотілось би комусь змінити ім'я, чи обирати бути хлопчиком чи дівчинкою. Що ти можеш обирати, а що обирають для тебе інші. І хто тоді вирішує, ким ти є.
Поки що більшість дітей не має ніяких сумнівів - "Я - це я", що би це не означало :)
Але є те, що змінити хочеться: прикус (зараз в 3 класі сезон носіння зубних пластинок), вимову, зачіску... Але для дітей це не означає зміну себе.
Прикольно, мені це дуже відгукується :) Я люблю зміни, але не сприйнаю це, як перестати бути собою чи навпаки знайти себе. Для мене зміни - це стати трохи більше собою ніж досі, наблизитись, як графік функції до асимптоти.
Валентина Мержиєвська
Немає коментарів:
Дописати коментар