Правила і компліменти

Сьогодні говорили про правила за потивами статті "О жизни: нельзя хотеть для других правил, для себя - исключений", про те що необхідно навчитись дотримувати вже встановлених правил і тільки коли ти набуваєш певного професіоналізму і авторитету, тоді ти можеш встановлювати власні правила, покращуючи систему вцілому.
Також говорили про майбутню професію, про те що які навички діти здобувають під час навчання, зокрема дотримання термінів, виконання якісно роботи - вони знадобляться у майбутній професії байдуже чим займатися. На жаль, у дітей ще є прагнення "де б працювати, аби не працювати". Перше питання яке прозвучало: "А є якась професія де немає дедлайнів?".
Ні, немає :) Буває, що людина сама встановлює дедлайни, але це, як правило, ще складніше, ніж просто бути виконавцем.
У другій частині заняття вчилися говорити компліменти. Правила були такі: сісти в коло, роздивитись всіх своїх однокласників, обрати того, до кого відчуваєш приємне переживання і висловити це.
По ходу визначали правила гарних компліментів:

• дивитись в очі;
• говорити безпосередньо людині, не в третій особі однини, а у другій, тобто замість "мені подобається в ній те, що..." казати "мені подобається в тобі...".
• не говорити компліменти одягу, наприклад, "у тебе класні шкарпетки", краще говорити людині;
• не висувати оціночних суджень "Це добре, що ти так робиш..." і не говорити комплімент про себе "Мені подобається, коли ти так робиш...";
• не порівнювати з іншими "Ти класний, не те, що інші...".

Пару разів вдалося, і всі відчули, наскільки приємний щирий комплімент. Приємно не лише тому, кому говорять, і тому, хто говорить, навіть усім в колі стає приємно.

Валентина Мержиєвська