Провина

Сьогодні йшлося про почуття провини. Цікаво, що діти дуже добре відчувають ситуації, коли вони справді завинили, щось зламали, завадили, нашкодили. Вчимось в такій ситуації не просто казати "Вибач", а й намагатись виправити, полагодити. Говоримо про те, як вибачати. Що насправді дуже відчутно, коли людина справді шкодує, і тоді вибачати легко.

Але разом з тим говоримо про необґрунтоване почуття провини. Коли людина може почуватись винною, просто за те, що є, почуватись невчасною, недолугою. Наприклад, батьки сваряться, а дитина почувається винною. З цим почуттям боротись значно складніше, просто потихеньку необхідно повертати цінність власного світу.
Мені здається, що якщо діти мають право на помилку, розуміють, що можуть помилитись але треба тоді взяти гумочку, витерти, написати нове, то вони отримують щеплення від почуття провини. Його не потрібно переживати довго, просто треба зрозуміти що не так і братися виправляти. Але так само з'являється прийняття, що й інші можуть помилятись, можуть сваритись, миритись, у кожного можуть бути на це свої причини.

Валентина Мержиєвська