16.05.17

Чоловік, який вирощував комети

На останньому уроці я вирішила весь час присвятити творчості та спілкуванню.
Я розповіла шестикласникам про свої відчуття з нашого найпершого уроку - коли я намагалась познайомитись з ними, попросивши їх однокласників  охарактеризувати один одного, що було для мене схожим на пізнання лише за зовнішніми ознаками, як, наприклад, пізнаєш книгу за обкладинкою.
Так, я принесла книгу “Чоловік, який вирощував комети” і запропонувала їм описати асоціації й емоції, які викликає ця книга, лише за обкладинкою, спробувати подумати, про що може розповідатись у ній. Потім я зібрала усі їх аркуші й зачитувала в довільному порядку, додавши власний відгук, а діти відгадували, хто що написав. Стиль кожного уже вгадується всіма майже безпомилково, і це дуже цікаво і важливо.
Писали про різне - про мрії, появу комет, їх народження, значення, і навіть схожість із “Маленьким принцом”.
Потім я прочитала анотацію й коротко розповіла сюжет, й ми поговорили про те, як ці знання впливають на їх сприйняття тексту зокрема, й книги цілісно з обкладинкою.
Оскільки домашку на сьогодні не виконав ніхто, то її робили на уроці - писали про свої плани на літо. Ці аркуші я зібрала в окремий конверт, який ми відкриємо й обговоримо на першому уроці у вересні.
І насамкінець я роздала кожному по листівці із зображенням, яке в мене асоціювалось з кожним. Було приємно, що вдалось підібрати “вдалі” хоча б для частини учнів - Юлі, Маші, Томі й навіть Андрію та Насті. Клим і Федько поміняли свої на інші, а вже Іванці й Антону, які були відсутні, доведеться прийняти ті, які вибрала я :) Листівки пішли по колу, і всі писали для кожного окремо свої слова вдячності і невеличкі побажання на літо. Всі захопились настільки, що й про перерву не згадували, поки всім не написали.
Марічка Горбач

Немає коментарів:

Дописати коментар