Анатомія для художників

В цьому році виникла нагальна необхідність вивчати пластичну анатомію. У звязку з чим?

По-перше, через вживання анатомічних термінів упродовж руханки. Я постійно проговорюю, коли займаюсь з малими, коментую ті вправи, що ми робимо. Але проговорювати слова, які поки що дітям невідомі, можливо недовгий час, щоб їх зрозуміти і запам'ятати, необхідно все ж таки розглянути більш детально.

А по-друге, все ж таки на уроках малюнку ми малюємо людей. Так чи інакше.

А по-третє, практики малювання, як і фізкультура - це досвід усвідомлення свого тіла. Наскільки ми знаємо, настільки і здатні це малювати, цим керувати, бачити це в інших. Помічено, що ми "зкидуємо з рахунків те, про що не склали у якійсь формі опис, не систематизували хоч якось, умовно, "для себе".

Досвід тіла це також досвід тактильний, не лише візуальний.

Специфіка предмету "анатомія для художників" полягає в тому, що підлягає вивченню та оголошуються назви лише тих функцій та систем, які якось впливають на зовнішній вигляд людини.

Ми не заглиблюємось у тонкощі медичних термінів, проте говоримо про різні типи людської статури та "вистройки". Втішає те, що спостереження на цю тему не припиняються і після уроку. Діти ведуть спостереження у громадському транспорті, на вулицях міста, і задають дуже дотепні питання .

Я вважаю існування зв'язки "фізкультура- малювання" у БеркоШко дуже вдалим. Ще сподіваюсь на "вкладання" більш складних тем із часом. Процес засвоєння схожий на методичне розхилитування чогось важкого: спочатку інерція нерухомості, зате потім не зупиниш...

Міша Хіміч