На теревенях говорили про страхи. Про захисну функцію страху і різні поширені (акрофобія — страх висоти, дентофобія — страх стоматологів, лікування зубів, кінофобія — страх собак, клаустрофобія — страх замкнутого простору, ніктофобія — страх темряви) і дивні страхи (антофобія — страх квітів, атіхіфобія — страх зробити помилку, геліофобія — страх сонця, ефебіфобія — страх підлітків, філофобія — страх закохатися та інші). Дехто цікавився чи є страх ґудзиків. Виявляється є - кумпунофобія! Трапляється в однієї людини з 75 000.
Потім дістались до власних страхів. Першим ділом одразу кілька людей вигукнуло про "страх невідомості", але кожний мав на увазі щось своє. Спробували скласти перелік своїх страхів. Якщо вже боятись, то добре знати, чого боїшся, щоб якось підготуватись. Окрім того варто спробувати пояснити, що саме лякає. Наприклад, страх висоти - одна справа боятись, що впадеш і помреш, а інша - що впадеш і поламаєшся, може бути спричинений недовірою до власного тіла - що голова запаморочиться, наприклад, або недовірою до конструкції - скажімо, оглядового колеса. І з кожним відтінком страху можна розбиратись по-своєму.
Для прикладу розібрали страх Томи: "Заблукати самій в місті без телефона". Уявляємо найгірший випадок - це сталося. Сама. На чужих вулицях. Без телефона. І починаємо накидувати варіанти:
- Згадати свою адресу.
- Спитати як доїхати до найближчого метро.
- А якщо немає грошей і жетончика на метро - попроситись у контролера біля турнікетів пройти, пояснивши свою ситуацію.
- Якщо не пустить - стати біля продажу жетончиків і попросити людей в черзі купити тобі жетончик.
- Якщо не вдається - перед входом у станцію звертатись до перехожих з проханням дати грошей "на жетончик"
- Якщо просто так не дадуть - поспівати пісеньку біля метро і таки назбирати грошей на проїзд :)
- Як варіант - звернутись до поліції, пояснивши, що загубилась.
- Знати на пам'ять мобільний телефон мами і просити людей дати зателефонувати.
Після такої кількості можливих варіантів розвитку подій страх відступає, бо часто лякає безвихідь. Поки накидували варіанти, виявили ще один страх - страх поліції.
Який в свою чергу гарно долається знайомством :) коли бачиш, що вони не такі вже страшні і теж люди. Тому Томі випало особисте домашнє завдання - познайомитись з полісменом, або з полісвумен :) А всім решті - спробувати для якогось свого страху попридумувати варанти розвитку подій.
Валентина Мержиєвська
Немає коментарів:
Дописати коментар