Телепатія

Теревенили з дітиськами про телепатію – читання думок на відстані. А разом з тим про телекінез, тепепортацію і левітацію :)

Позгадували хто в яких мультиках чи фільмах з таким стикався, поговорили про фокуси, які створюють такі ілюзії, про фантастику.

Але зрештою дійшли до того, що люди поки що не навчились читати думки на відстані. Тому якщо ти хочеш, щоб інша людина тебе зрозуміла, треба все ж таки користуватись словами – казати чи писати.

При чому це стосується як якихось неприємних станів – якщо тобі хтось створює незручності або засмучує тебе, про це варто поговорити, бо людина може навіть не задумуватись про це. Так само і про приємне – якщо ти добре до когось ставишся, то це також по очах прочитати складно.

Розказала їм історію, як була в школі закохана в одного хлопчика, а в нього мама потрапила в аварію. Мені було надзвичайно шкода, але я так і не знайшла слів, щоб якось висловити йому свою підтримку і співчуття.

Тоді ми трохи поміркували, як можна висловити людині своє доброзичливе ставлення, або образу, підтримати у скрутну хвилинку або порадіти разом, як говорити про свої бажання і залучати у свої плани.

Цьому, звісно, вчитись все життя. Але принаймні зрозуміти, що не варто розраховувати на читання думок, тим більше ображатись на нездогадливих людей :)

Валентина Мержиєвська