27.10.14
Якось в обговоренні з дітьми згадали давні часи, коли жінкам не дозволяли навчатися. Але справа була не лише в забороні, а й в тому, що просто не було часу на це. Потрібно було постійно готувати їсти, дбати про дітей, худобу, працювати на городі, прати, при чому вручну, в будь-яку погоду тощо. Тома обурилася, чому тоді жінкам не допомагали чоловіки. А в чоловіків тоді були свої обов’язки: необхідно було будувати хати, робити меблі, вози, колоти дрова, орати поле, тримати пасіку чи млин, полювати і часом ходити на війну. Хліб люди тоді не купляли в магазинах, а мали самі виростити на полі пшеницю, обробити її, змолоти на борошно і тоді пекти хліб.
Якось в обговоренні з дітьми згадали давні часи, коли жінкам не дозволяли навчатися. Але справа була не лише в забороні, а й в тому, що просто не було часу на це. Потрібно було постійно готувати їсти, дбати про дітей, худобу, працювати на городі, прати, при чому вручну, в будь-яку погоду тощо. Тома обурилася, чому тоді жінкам не допомагали чоловіки. А в чоловіків тоді були свої обов’язки: необхідно було будувати хати, робити меблі, вози, колоти дрова, орати поле, тримати пасіку чи млин, полювати і часом ходити на війну. Хліб люди тоді не купляли в магазинах, а мали самі виростити на полі пшеницю, обробити її, змолоти на борошно і тоді пекти хліб.
Тож ми вирішили підрахувати, якого розміру поле мала
обробити родина, щоб мати хліб на весь рік.
Спершу я просила всіх підрахувати, скільки хлібу з’їдає
родина кожного за тиждень. У всіх кількість вийшла різна, бо і різна кількість
людей в родині і хліб всі їдять в різній кількості. Зрештою ми обрали щось середнє.
Родина з чотирьох осіб: тато, мама і двоє діток. З’їдає 4 хлібини на
тиждень.
Вважаємо, що 1 хлібина важить 1 кг, а борошна на неї
потрібно 400 г.
4 ×
12 = 48 (тижнів) – у році.
48 ×
4 = 192 (хлібини) – з’їдає родина за рік. Множимо усно, розбиваючи на розряди.
Міркуючи ось так:
192 ×
400 = 192 × 4 × 100 = (100 + 90 + 2) × 4 × 100 = (100 × 4 + 90 × 4 + 2 × 4) × 100 = (400 + 360 + 2) × 100 = 76800 (г) = 76 кг 800 г –
борошна потрібно родині на хліб за рік.
Але як дізнатись, скільки зерна потрібно, щоб мати стільки
борошна. В інтернеті шукаю довідкові дані виходу борошна із зерна: 80…90%.
Оскільки відсотки ми ще не розбирали, то повідомляю дітям, що з зерна на
борошно переробляють 4/5 його ваги (це і є 80%).
Отже ми знаємо, що 4/5 – це 76 кг і 800 г. А як дізнатись
ціле? Обов’язково малюємо малюнок – кружечок – це вага зерна, він розділений на
5 секторів, 4 з них замальовані – це борошно, решта – якісь висівки.
Якщо ми знаємо, скільки важать 4 долі, то можемо дізнатись
вагу однієї:
76 кг 800 г : 4 = 76 кг : 4 + 800 г : 4 = 19 кг 200 г – це вага
1/5 всього зерна, потрібного на рік родині.
Отже,
19 кг 200 г ×
5= 19 кг × 5 +
200 г × 5 = (10 + 9) кг × 5 + 200 г × 5 = 50 кг + 45 кг + 1 кг
= 96 кг – необхідна вага зерна на рік. Округлюємо до 100 кг, щоб легше було
рахувати далі.
Тепер запитання – на якій площі поля може вирости стільки
зерна? Тут нам також стає у пригоді інтернет, звідки дізнаємось, що на одному
гектарі вирощують від 10 до 150 центнерів пшениці, залежно від врожайності ґрунтів
і сприятливості умов. Приймаємо середній показник по Україні за часів СРСР – 40
центнерів з 1 гектара.
Дивимось у шпаргалку із одиницями вимірювання, або згадуємо,
що:
1 центнер = 100 кг, а
1 га = 100 ар = 1 км2.
40 ×
100 = 4000 кг – зерна збирають з 1 км2 чорнозему.
Площа поля: 1 км2
Врожай: 4000 кг зерна
|
Площа поля: ?
Врожай: 100 кг зерна
|
|
Велике поле
|
Поле родини
|
4000 кг : 100 кг = 40 (разів) – у стільки разів менше врожаю
потрібно зібрати родині, ніж з великого поля. Отже, поле має бути в стільки ж
разів менше за площею.
1 км2 : 40 = 1 000 000 м2 : 40 =
100 000 : 4 = 25 000 м2 – площа поля, яке має обробити родина.
А 25 000 м2 – це скільки? Це багато чи мало?
От, наприклад, ділянка, на якій стоїть БеркоШко і 5хатки –
це 6 соток. То 25 000 м2 – це більше чи менше?
Щоб порівняти необхідно звести все до одних одиниць
вимірювання. Перераховуємо в сотки.
1 сотка - це 100 м2. Отже,
25 000 м2 = 25 000 : 100 = 250 соток.
250 : 6 = (ділимо в стовпчик) = 41 і остача 4. Тобто 41 і 4/6
= 41 і 2/3 – у стільки разів поле родини має бути більшим за ділянку БеркоШко і
5хаток.
Тобто, родина, щоб впродовж року їсти хліб мала обробляти
поле площею більше ніж 40 ділянок БеркоШко і 5хаток!
Це без урахування:
- борошна на млинці, варенички, пиріжки і таке інше;
- зерна на посів;
- зерна для худоби;
- зерна на продаж.
- борошна на млинці, варенички, пиріжки і таке інше;
- зерна на посів;
- зерна для худоби;
- зерна на продаж.
На хорошій землі з хорошим врожаєм. І якщо діти ще маленькі,
а мама порається вдома, то поле мав обробити тато сам.
P.S.: Ех, не помітила помилку. 1 га = 0,01 км2, а не 1 км2. Доведеться наступного разу перерахувати... Площа вийде вже не така вражаюча, але життєвий приклад навчання на власних помилках буде непоганий.
03.11.14
Виконали роботу над помилками.
03.11.14
Виконали роботу над помилками.
1 га = 10 000 м2.
Родині потрідно зібрати врожаю у 40 разів менше, ніж з 1 га.
10 000 : 40 = 1 000 : 4 = 500 : 2 = 250 м2 = 2 ½ сотки – площа поля, яке має обробити родина.
Отже, щоб родина з 4 людей впродовж року їла хліб, вони маюь обробити поле як площа БеркоШко і шкільного подвір'я.
"Фух, – видихнув тато цієї родини, – орати доведеться значно менше" :) Отак ми своєю помилкою ледь не додали йому зайвої роботи :)
Валентина Мержиєвська
В розрахунках є ще одна помилка - в році не 48 тижнів, а 52
ВідповістиВидалитиВ розрахунку є ще однапомилка: для випічки кілограмового хліба потрібно 600гр борошна а не 400
ВідповістиВидалити