Летучка

Валентина Мержиєвська

Оскільки цього тижня накопичилось чимало завдань з різних дисциплін, то до четверга виконати всі Сашкові завдання з математики діти не встигли. Тому ми вирішили присвятити цьому трохи часу четвергового заняття. Завдання у всіх лишились різні, вирішували кожний самостійно, я відповідала на питання щодо незрозумілостей в умовах. Вдалося запаралелити їх так, що вони не бачили як ті самі завдання вирішили інші.

В другій половині заняття написали невеличку летучку на послідовність дій у прикладах. Приклади на 5-6 дій: з дужечками, множенням/діленням і додаванням/відніманням і різних комбінаціях. Завдання аналогічні тим, що були в домашній роботі, тільки цифри – в межах 20, щоб швидше рахували. Федько з Іванкою поспішали навипередки, поспіхом вирішували, помилялись, приносили на перевірку, отримували «-», бігли виправляти, і так разів по п’ять.

Машка ж навпаки сіла й занурилась. Спершу вона трохи загрузла на першому прикладі і вже була засмутилась, але я встигла перемкнути її на вирішення наступних задач, поки вона не опустила руки і тоді все пішло швидко, зробила наступні, потім повернулась до першого і вирішила. Іванка здала роботу першою і вже була вільна, але скориставшись моєю відсутністю вирішила дати Машці списати. Оскільки це порушує нашу домовленість про чесне виконання завдань і позбавляє товариша задоволення від пошуку рішення, то Іванчина робота зарахована не була.

Федько добре орієнтується у послідовності виконання дій, але настільки неуважний в обчисленні, що на кожному кроці множачи 2х2 отримує 5, тому й доводиться багато виправляти.

Самостійно перевірити свою роботу ніхто з них поки що не може. Діти не допускають думки, що для перевірки потрібно ще раз розв’язати це завдання або обернене до нього. Щойно ж робили, навіщо повторювати?