Катерина Окремова
Говорили про одиницю, де ми з нею зустрічаємось в житті. Що буває в світі одне. Довго думали, потім я порадила подивитись на своє тіло - виникли пропозиції - один ніс, один рот (Федька дуже ця ідея потішила), один пуп, один Бог (Жора долучився). А якщо подивитись на небо? Одне небо!, одне сонце!.. Кидали 1 м'яч в колі, потім у кожного був м'яч і треба було перекинути сусіду одночасно (і зловити свого).
Виходило лише в деяких. Валя помітила, що буде краще, якщо кожен буде слідкувати за тим, щоб якнайкраще передати сусіду, а не за тим, як самому спіймати. Зрештою - вийшло у всіх.
Хоча я не планувала цю вправу робити, потім подумала, що вона дуже підходить до переживання одинички як єдності.
Немає коментарів:
Дописати коментар