Діафільми

Валентина Мержиєвська

В житті кожної дитини, яка ще не дуже добре вміє читати, рано чи пізно настає момент прориву. Коли те, що раніше не виходило, раптом починає виходити. В читанні спершу стають впізнаваними всі літери. Потім раптом вони починають складають в склади. Це дуже дивує. Потім – в слова. Це взагалі магія якась – за рядком завитків можна уявити справжні предмети! І що дивовижно – усі навколо читаючи «сонце» уявляють оту розпечену кулю над головою, від якої і світло, і життя. Як усі змогли так домовитись? Потім з’являється ще один цікавий етап – письмо. «А якщо я наставлю таких завитків, усі також зрозуміють?» І, о диво, це насправді працює! У деяких дітей письмо навіть бере верх над читанням – вони пишуть охочіше, аніж читають (як в анекдоті: «Чукча не читатель, чукча – писатель»). 

Але і в читанні з часом настає перелам – коли вже не треба битися за кожне слово, коли стають зрозумілими цілі речення. Період читання по складах, але з усвідомленням прочитаного триває доволі довго. Діти в цей час ще частенько водять пальчиком за словами. І на мою думку це не погано. Якщо дитина читає, водячи пальцем, то можна значно пришвидшити читання, просто почавши швидше водити пальчиком. 

І от поступово наближаємось до останнього мабуть важливого переходу – до швидкого читання. Зазвичай діти вже мають якісь вподобання і зацікавлення, на чому й можна зіграти. Підібрати книжечку про принцес з яскравими картинками, показувати мультики іноземною мовою, але з субтитрами, писати для дитини «секретні» записочки або листи пригодами, пошуками скарбів – це вже наскільки вистачить фантазії дорослих. Ще є така штука як комікси – тексту небагато, картинки, дія швидко розвивається і захоплює. Питання тільки у виборі сюжету і графіки, прийнятних для дитячої психіки. Як на мене, хороші комікси друкують в журналі «Тачки» - якісний друк, цікаві сюжети і приємна невимушена українська мова. 

Нещодавно виявила ще один забутий але дієвий спосіб пришвидшення читання – діафільми. Добре пам’ятаю, як в дитинстві ми любили це дійство. Запнути вікна, повісити на стіні екран, налаштувати фільмоскоп... Навіть зараз, коли мультики чи комп’ютер доступні в будь-який час, дітей цікавлять діафільми. Нажаль лише перегоріла лампа старого фільмоскопа. Втім для мене це була нагода почати перекладати найкращі діафільми українською мовою. А загальний антураж ми намагаємось зберегти. Тобто так само потрібно затемнити приміщення, дістати той самий старенький екран. Тільки тепер замість фільмоскопа – проектор. І це вже не я вчусь читати, а мій син читає молодшому братику діафільми. 

Хочете спробувати? Ось тут можна подивитись один діафільм українською мовою:

Як Хома розсміявся