Народні свята

Календарі

Літочислення тривалий час велося за юліанським календарем (Юлія Цезаря) (старий стиль), в основу його було покладено сонячний рік тривалістю 365,25 доби. Для зручності люди лічать у році 365 днів рівно. Тому із зайвих 0,25 год набігає ціла доба. Ця доба додається до кожного четвертого (високосного) року - в лютому додають 29-й день. Таке літочислення виявилося не зовсім точним, бо Земля обертається навколо осі за 365,25 доби, і ше на 11 хв і 14 с. Впродовж століть така різниця в астрономічному часі становила до 10 діб. З огляду на це Папа Римський Григорій XIII наказав скоригувати календарне числення на 10 днів наперед (новий стиль). А для компенсації майбутніх відхилень кожний сотий рік, навіть якщо він і високосний, повинен мати 365 днів. Тому кожних 100 років юліанський календар відстає від григоріанського на 1 день. Натепер їх набігло 13.

Більшість православних церков календарі свят складає за юліанським календарем (старий стиль), католики - за григоріанським (новий стиль).

Свята

(Дата, язичницьке свято, суть свята, християнське свято, суть свята)

9 березня

Сорочини, Жайворонки

Свято закликання птахів з вирію - в цей день прилітало сорок різних пташок.

Пекли «жайворонків»

22 березня

Сорок святих (мучеників)

Римський імператор вимагав від 40 воїнів зректись християнства, але вони опирались. Всю ніч їх протримали на кризі Севастійського озера (нині – у Вірменії), а на ранок - стратили

16 березня

Вербиця, Вербна Неділя

Верба приводила весну і давала силу, перша набирається соком і розквітає. Тому квітучою вербою (котиками) в цей день торкались рідних, щоб були сильними

8 квітня 2012 року

Вхід Господа в Єрусалим, Пальмова Неділя

Коли Ісус Христос в’їхав на віслюку в Єрусалим, люди вітали його кидаючи під ноги пальмове листя, що свідчило про його визнання

20 березня

Навський Великдень, Чистий Четвер

Навь – потойбічний світ мерців, Явь – дійсність людей, Правь – закони світу богів

З давнім повір'ям Бог тричі на рік відпускає померлих із «потойбічного світу»: перший раз у «чистий» четвер, другий – коли квітують жита, і третій – на Спаса. А щоб покійники не займали, живі мають обливатись водою, звідси пішло повір’я митись у «чистий четвер»

12 квітня 2012 року

Страсний Четвер

Згадування Таємної вечері – останньої вечері Ісуса Христа зі своїми учнями

20 березня

(весняне рівнодення) – 25 березня 2012 року

(перша неділя після весняного рівнодення)

Різдво Ярила Красного, Великдень Дажбожий

(наступний понеділок – «обливаний»)

Пробудження матінки-Землі від зимового сну, перемога життя над смертю. Вінчання Дажбога і Землі.

Велес – бог достатку, тваринництва – зимовий бог, поступається місцем Ярилі – літньому богу землеробства.

Крашанки – яйце-райце  символ зародження Всесвіту, Сонця з його весняним відродженням, життя та його безсмертя й воскресіння.

Велес передає Ярилі свою бороду („велесову борідку", останній сніп, скошений на жнива, дідуха), аби із нього було засіяно першу борозну. Це символізую нерозривність поколінь – старе зерно вмирає, аби народити нове.  

15 квітня 2012 року

(перша неділя після весняного рівнодення, але не раніше песаху (14 нісана (березень-квітень))

Воскресіння Христове. Пасха

Пасха – від єврейського свята Песах, який символізує вихід євреїв з Єгипту.

Воскресіння Ісуса Христа з мертвих по трьох днях після розп’яття.

25 березня

Свято Матері-Землі, Благовіщення

Запліднення Свагором Матері-Землі, яка народить Сонце через 9 місяців – 25 грудня

На Благовіщення закінчується період, коли не можна було “рушити землі” – “ні копати, ні кілля забивати, бо вона відпочиває і їй болітиме”.

7 квітня

Благовіщення пресвятої Богородиці

Архангел Гавриїл приніс Діві Марії благу вість, що вона скоро народить сина

26 березня

Благовісник, Гадюшник

Наступного дня після Благовіщення був Благовісник, котрим ушановували “володаря блискавок” Перуна. Благовісник має сповістити про себе громом або блискавкою: вважали, що пробудження природи починається тоді, коли вперше прогримить грім. Прокидаються змії. Від Благовісника починають сіяти ранні ярові зернові.

8 квітня

Собор архистратига Гавриїла

Подяка архангелу Гавріїлу за звістку Діві Марії

1 квітня 2012 року

(наступна неділя після Великодня)

Радуниця, Тризниця,

Свято було пов’язане з Родом, поминали померлих родичів, батьків із крашанками з великоднім хлібом. "На Радуницю рано - орють, вдень - плачуть, а ввечері - скачуть". З Радуниці починають всі польові роботи.

22 квітня 2012 року

Антипасха, Проводи (Гробки), апостола Хоми

Хома - невіруючий, який не повірив, що воскрес Христос до тих пір, поки не побачив і не переконався особисто.

Проводи – церковні урочисті поминки померлих

23 квітня

Свято Ярила

(Орія)

Ярило - Бог Весняного Сонця, розквіту природи, родючості, пристрасті. Це  свято пробудження чоловічої любові та пристрасті. Парубки вибирають собі пару

6 травня

Георгія (Юрія) великомученика

Ім’я Георгій означає «землероб»

Георгій був воєначальником римського імператора, його закатували за віру і поховали поблизу сучасного міста Бейрут.

Згодом неподалік від місця оселився змій-людожер, якому люди віддавали жертву - від кожної родини по одній дитині. Черга дійшла до єдиної доньки царя. Та коли Змій прийшов по неї, раптово з'явився юнак на білому коні і вразив Змія у відкриту пащу. То був Георгій (Юрій)-Побідник, якого з тих пір називади Змієборцем.

11 травня

Зільник,Русалії, Зелені Свята

Закінчення весни, початок літа. Свята магічної сили рослин, цвіте жито.

Русалії – бо вважалось, що в ці дні по Землі ходять русалки – дівчата і молоді жінки, які втопилися і залишились на дні водойм. Тих, хто купається, можуть залоскотати і забрати до себе

4 червня 2012 року(на 50 день Пасхи)

П'ятидесятниця, Трійця, Сходження Святого Духа

Свято триєдиного бога: «Отця, і Сина, і Духа Святого»

Сходження Святого Духа на апостолів у вигляді язичків полум’я.

В п’ятидесятницю була заснована апостольська церква. П’єтидесятниця – отримання Завіту для єврейського народу на горі Синай (або Haraiva (Хорив) на Аравійському півострові) на 50 день після Песаху.

20-21 червня - літній сонцеворот

Купайло

Народження літнього Сонця - Купала. Свято молоді, парування. Рослини набирають магічної сили (плетення вінків, стрибання через очисне вогнище)

На Купала відкривається Небесна брама, і всі моління людей чують боги.

7 липня

Різдво Івана Хрестителя(Івана Купала – начебто він «купав», коли хрестив)

Народження Івана Хрестителя

30 червня – 1 липня

Похорон Ярила

На 9 день від смерті Ярила (8 день від народження Купала) проходить його похорон

12 липня

Апостолів Петра і Павла (Петрівка)

День пам’яті Петра і Павла. Петро – найближчий учень Ісуса Христа, Павло – не знав Ісуса при житті і спершу переслідував християн, а потім сам став християнином.

Вони найбільше проповідували християнство і були одночасно страчені у Римі.

Обжинки

Закінчення жнив

20 липня

Свято Перуна

(тотожний також грецькому Зевсові, частково римському Юпітерові, скандинавському Одину)

Дощ «уперіщив»

2 серпня

Пророка Іллі

Ілля – один із пророків (Старий Заповіт), який зробив багато чудес – викликав дощ, спинив голод, воскресив парубка. Від дня св. Іллі заборонялося купатися.

1 серпня

Перший Спас – Медово-маковий, Маковія

Перший Спас – перший засів озимини. Вирізання стільників з  вуликів, викачка меду. Святили перший мед і мак, тому Спас – медовий і маковий.

В цей день їли «щулики» (спечені коржі, поламані на дрібні шматочки в макітру й залиті медом та розтертим маком).

14 серпня

Перенесення Хреста Господнього. Маккавеїв

Ізнесення дерева животворного хреста – на честь перемоги над іновірцями (мусульманами) було впроваджено обряд хресного ходу.

Маккавеї – семеро братів-мучеників, їхня мати і вчитель.

6 серпня

Другий Спас – Яблуневий

Збирання врожаю

«Яблуневий Спас — бери рукавиці про запас»

19 серпня

Преображення Господнє

Коли Ісус з учнями піднявся на гору Фавор на мить його обличчя засяяло, мов сонце, а одяг став білим, як сніг. З'явилися пророки Ілля та Мойсей, стали розмовляти із Христом. Світла хмара осяяла співрозмовників, і голос із неба промовив: «Це син мій улюблений»

Збирають садовину – грушки, яблука. Після Першої Пречистої готуються до пори весіль.

28 серпня

Успіння Богородиці. «Перша Пречиста»

Вознесіння Богородиці

16 серпня

Третій Спас – Хлібний, горіховий

Закінчення жнив і сівби озимини. Збирання горіхів.

«Третій Спас — хліба припас». від роботи в полі, переходили до торговельних справ. Починалася торгівля полотном.

29 серпня

Нерукотворного Образа Господнього, Спас на полотні

Перенесення нерукотворного образу Ісуса Христа в Константинополь після його викупу у мусульман.

Один цар (в Месопотамії) просив Христа приїхати його зцілити, але той відказав, що зараз не може і пришле до нього одно зі своїх учнів. Під час розмови Ісус саме вмивався, витерся рушником, на якому відбився його лик. Царю привезли той рушник, і коли цар ним витирався, його недуга відступала.

11 вересня

Усікновення голови Іоанна Предтечі. Головосіка

День страти Іоана Хрестителя на забаганку дочки царя Саломеї

1 вересня

Весілля Свічки або Женитьба Комина

14 вересня

Початок церковного року. Симона Стовпника (Семена)

Симона Стовпника – зі своїх 80 років, 47 простояв на стовпі.

В козацькі часи на Семена відзначали постриження молодих хлопців і вперше садовили їх на коні. Закінчувались гуляння на «вулиці» й починалися вечорниці в хаті. Бралися за роботу майстри: столярі, стельмахи, ковалі, килимарі. Починали копати картоплю.

8-9 вересня

Свято Рожаниць

Рожаниці – жіночі божества дітонародження, пов’язані із зірками. Душа людини – іскра  небесного вогню — зірка, яка загоряється при народженні дитини і гасне, коли людина помирає.

Рожаниці (мати Лада і дочка Леля) в народі ототожнювалися із сузір'ями Великого та Малого Возу (Ведмедиць)

21 вересня

Різдво Пресвятої Богородиці. «Друга пречиста»

В цей день Богородиці дякували як покровительці сім'ї й материнства.

14 вересня

Здвиження Землі

Земля закривається на зиму.

Починають вилітати у вирій птахи. Першою відлітає зозуля – бо вона ключниця вирію. Змії засинають на зиму.

27 вересня

Воздвиження чесного хреста Господнього

Свято на честь знахідки на місці зруйнованого язичницького храму хреста, на якому був розп'ятий Ісус Христос. На тому місці був збудований християнський храм

23 вересня – осіннє рівнодення

Свято Рода

Вшановування пращурів та збереження пам'яті про померлих

1 жовтня

Покрова Матері-Землі або Лади (Живи)

Всі перелітні птахи вже відлетіли. Закінчується будь-яка робота на землі, земля «вкривається» листям та снігом і її не турбують до весни. В нову хату увійти треба було до Покрови

14 жовтня

Покрова пресвятої Богородиці

Під час війни християн із сарацинами відбулося знамення – над містом явилась Богоматір і накрила християн своїм покровом-шаликом. Це надихнуло їх на перемогу.

28 жовтня

Свято Мокоші

Мокошь – покровительна жіночого ремесла, родючості, пологів, жіночої сили, долі.

Вулики закривали на зиму.

10 листопада

Параскеви П’ятниці. «Свята П’ятниця»

Мучениця Параскева відмовилась зректись християнства, щоб одружитися з царем і була страчена

21 листопада

АрхістратигаМихаїла

Архістратиг – головнокомандувач небесними силами проти нечисті і диявола. Михаїла вважають покровителем Києва

4 грудня

Початок зимової пори свят

Введення в храм пресвятої Богородиці «Третя Пречиста»

Коли Марії виповнилося три роки, вона разом з іншими дівчатами увійшла до храму зі світильником і священник Захарія, в майбутньому батько Іоанна Предтечі, узяв дитя на руки, поцілував і мовив: «Маріє, Господь звеличить ім'я твоє в усіх поколіннях, а в кінці днів пред'явить тобі ціну викупу синів Ізраїлю».

24 листопада

Свято Долі

Особливо дівочої долі. Дізнавались про долю, зрізаючи з морозу вишневу гілочку і чекаючи – чи розквітне в хаті, в воді на покуті. Дівчата збирались разом, варили пшоняну кашу з маком і гукали Долю вечеряти.

7 грудня

Великомучениці Катерини

30 листопада

Калита

Час вечорниць і любовної магії .

Пекли круглий корж із отвором посередині («маламай» становить 35 см в діаметрі і 1,5 см товщини).

Обряд «Засівання конопель» - любовна магія (де-не-де дівчата засівали наголяса).

13 грудня

Апостола Андрія Первозваного

День пам’яті Андрія Первозванного, який приніс християнство у Київ

6 грудня

Велес

Велес – покровитель достатку, худоби, ремесел, таємничих знань, музики й поезії. На його честь збирали «дідуха» – останній сніп в жнива – «вересова борідка».

Сузір'я Волосожар (Тілець)

19 грудня

Святителя Миколая

Був заступником бідних

19 грудня

Земля найближче до Сонця

22 грудня – зимовий сонцеворот

Коляда

Коляда – бог зимового Сонця, який повертає Коло Свароже до Весни. Оновлення часу. Народження літнього Сонця-Дажбога

Сварог – головний язичницький бог – володар світу. Його сузір’я – Плуг (Оріон)

Сварог походить від  Сварга. Слово "зварганити" означає "створити". І це ще раз узгоджується зі святом Різдва (створення, народження світу), яке відзначається 21 грудня (Різдво Світу, День Сварога).

7 січня

Різдво Христове

Народження Ісуса Христа у Віфлеємі, про що сповістила віфлеємська зірка.

На честь цього вирізують різдвяну зірку, але йдуть колядувати (!)

Астрономи вважають, що віфлеємською зіркою могли бути:

 Комета Галлея

 З’єднання Юпітера, Сатурна і Марса

 З’єднання Юпітера з Регулом абоВенери з Юпітером

 Нова зірка біля бети Козерогу (за китайськими і корейськими літописами)

 Наднова зірка (за Джероламо Кардано).

 Нова зірка в сузір’ї Оріону (за китайськими і перськими літописами)

 Сиріус

14 січня

Василя

1-2 січня

Свято Дани (Водокрес, Водохреща)

Дана – богиня води – жіноче начало всесвіту

Слова «дана», «дон» означали річку – Дон, Донай, Донець, і навіть Дніпро – походять від імені Дани

Данина – пожертви Дані, які кидали у ріки, озера. Досі кидають монетки у воду

19 січня

Богоявлення Господнє, Йордань

Хрещення Ісуса Христа в річці Іордан.

На річці в кризі вирубують хрест, освячують воду

2 лютого

Стрітення, Громниця

Стрічається зима з літом.

Освячували свічку «громницю», яка захищала від блискавки

15 лютого

Стрітення Господнє

Зустріч богоматері із Симеоном, який сповістив їй про долю немовляти Ісуса Христа

22 лютого 2012 («перший весняний» молодик – новолуння перед весняним рівноденням)

Новоліття, Щедрий Вечір

Початок Нового року

У Щедрий вечір співали щедрівки, «засівали». Але коли Новий рік був перенесений на січень, тоді відбулося зміщення у часі святкування Новоліття, а обрядові пісні весняного щедрівочного циклу стали співати разом із колядками.

В цей день засилали сватів.

14 січня

Обрізання Господнє. Святого Василя

Згідно з єврейським звичаєм Ісус Христос на восьмий день після народження  прийняв обрізання, після чого йому дали ім’я.

Василь – теоретик християнства з Кесарії (нині – Туреччина)

20-27 лютого 2012

Колодій, Масляна, Сиропусний тиждень

Проводи зими

Це був останній тиждень коли можна було справляти весілля.

Кожен день Масляни мав свої «іменні наклички». В понеділок «колодка народилась», у вівторок «хрестилася», середу – «похрестини», в четвер – «помирала», в п’ятницю її «хоронили», а в суботу – «оплакували». Відтак, вважається ,що в «неділю, останній день Масниці, молодь «волочить колодку». Жінки йдуть по домівках і прив’язують дівчатам та хлопцям колодку до ноги, як кару за те, що не взяли шлюб в цьому році.

ПН, ВТ - починали пекти млинці варити вареники.

СР – зяті  йдуть до тещі «на млинці».

ЧТ – «широкий четвер» святкування переходило на вулиці, робили опудало Морани – богині смерті.

ПТ – теща приходила в гості до зятя,

СБ - ходили в гості одна до одної невістки. Спалювали опудало Морани.

НД – «прощена неділя»

9 березня

Перше і друге знайдення глави Івана

Предтечі

Іоан Хреститель – той, що хрестив Ісуса Христа. Йому було відрубано голову, яку окремо від тіла поховали в глечику. Випадково знайшли, коли копали фундамент під будівництво, пізніше знову заховали і через якийсь час – знайшли вдруге.

Сонце має чотири основні періоди в річному колі пов'язаних з сонцестояннями і рівноденнями. Ці свята порівнюються з життям людини і віковими посвятами. Кожен тиждень відповідає 1 року життя людини. 25 грудня (Коляда) починається життя Сонця (людини) як дитини. Через 15 шестиденних тижнів (років) Сонце (людина) вмирає як дитина і народжується Юнаком. Тобто народжується весняний прояв Сонця – Ярило. Через 30 тижнів (24 червня) народжується зрілий чоловік (Купало), а через 45 тижнів (24 вересня) сонце старіє (Мир). За постійним календарем свята цього циклу припадають на 24 числа, а коли місяць має 31 день зміщуються на один день вперед, щоб не зламати систему звичаєвих відрахувань наступних свят.

Свято весняного рівнодення називається Великдень, бо день стає більше ночі – тому й Великий. Благовіщення друга назва свята, яка пов'язується із заплідненням Матері-Землі. Земля народить Сонце через 9 місяців – 25 грудня. Аналогічно церковники ставлять запліднення Іоана Предтечі на осіннє рівнодення. Не треба відкидати значення цих свят, бо Біблія не наголошує на чітку дату, коли ці події відбувалися і церква поставила події запліднення на відповідні свята нашої прадавньої віри.

Великдень вираховується ортодоксами і католиками за місяцем: в першу неділю після повені, що настає після рівнодення. Якщо враховувати, що в сонячно-місячному календарі кожен місяць починається з молодика, то 25 березня буде на ущербі. Постійно наголошується про рівнозначність свята Великодня і Благовіщення і раніше Благовіщення Великдень святкувати не можна. Так як Благовіщення в католиків 25 березня, а грекоортодоксія відзначає його 7 квітня, то католики можуть відсвяткувати, а ортодокси чекають наступного оберту місяця, тоді свято Великодня зсувається на кінець квітня – травень і повністю втрачає момент відродження природи.

Великдень – одне з головних весняних свят. Люди з особливою пошаною ставилися до нього, оскільки вважали, що Дух світла благословляє Землю і все живе на ній, а відтак, є великим гріхом братися за будь-яку роботу. Від Введіння до Благовіщення не можна порати землі, бо земля відпочиває і набирається сили, а від Благовіщення можна працювати коло неї, бо в цей день Бог благословляє землю і всяке дихання. За іншим повір'ям, Бог вкладає голову в землю, щоб її розігріти, і від того будиться вся живина, що спала в землі: мурахи, жаби, гади.

У храмі в цей день святять хлібці – паски у вигляді фалічного символу і яйця (крашанки, писанки, дряпанки), а також іншу їжу в тому числі м'ясну. Після богослужіння всі братаються, висловлюючи велику радість, вітаючи один одного з Великоднем і Воскресінням природи.

За два тижні перед святом наповнюють тарілку землею, яку засівають вівсом чи іншим зерном. На Великдень, коли зелень підійметься, "могилку" (так називають зелену поросль), обкладають яйцями, освячують у Храмі, і ставлять на стіл перед тим, як розговлятися.

У народі побутувало вірування, що на Благовіщення відкривалося небо. В той час можна випросити собі від Бога славу. А як уже маєш славу, то обов'язково станеш і багатим і щасливим.

Шкаралупу з посвячених яєць кидають у річку, щоб допливла до рахманів (прадавніх предків) і сповістила про Великдень.