Винайдення лінійки

Вони всі вже досить гарно орієнтуються як можна відповісти на питання "що більше/довше?" (якісне порівняння). Всі одразу шукають з чим можна порівняти і порівнюють (або між собою).  Хочеться поставити їх в такі умови, щоб в них виникла потреба "винайти" лінійку.

Лінійка, це засіб:

а) швидкого кількісного виміру довжини якоюсь маленькою мірою;

б) проведення/рівних ліній довжини заданої певною кількістю маленьких мір.

Дано:

В одному кінці кімнати лежить:

1 - прямокутний шматок фанери і

2 - картонка з намальованим паровозиком (з відрізків прямих і круглими колесами).

В іншому кінці кімнати – "холсти".

Завдання:

Намалювати на холстах ту фанеру і паровозика, щоб на малюнку вони були такого ж самого розміру як і реальні (треба щоб малюнок відрізнявся від предмету не більше ніж на товщину пальця вчителя :) )

Обмеження:

а) не можна забирати "предмети" і холсти зі своїх кутків кімнати.

б) можна користуватись лише тим, що лежить на спеціальній парті, а там було: олівці, ручки, палички для рахування, коробок сірників, і декілька аркушів паперу (за розміром менші за фанерку).

Було дуже радісне заняття. :)

Спочатку була фанерка, вони одразу схопили рахувальні палички і побігли їх викладати. Викладали якось посередині, кривенько, після мого запитання, а чи можна якось рівніше – одразу здогадалися викладати вздовж сторін (доречі треба було їм нагадати значення слова "вздовж"). Проміряли довжину і ширину, і побігли малювати.  Малювали знову викладаючи таку саму кількість паличок, а потім проводячи вздовж  викладених лінію. Виклали лише дві сторони – і лише вони вийшли досить рівними, інші дві Федько провів "на око", помилившись і з прямокутністю, і з довжиною. Я намагався привернути їхню увагу до цього "помилились забагато, а чи можна  щось придумати щоб проводити рівніші лінії?".

Потім був паровозик (як приклад фігури з великою кількістю відрізків-розмірів).

Машка намагалася його змалювати, на меншому шматочку аркуша, в неї вийшло схоже, але кривенько, і вона як завжди спробувала засмутитись.

Вони всі разом обклали паровозик паличками, а потім коли пішли малювати  виявилось, що треба пам'ятати розміри. Федько почав бігати через кімнату підглядаючи кожен розмір, а потім перемальовуючи...  На моє запитання до всіх "дивіться, як багато часу це займає –  ви спочатку довго викладали, а тепер от треба довго бігати, а чи можна якось так зробити щоб лише один раз прибігти?" – Федько радісно, у повному захваті відповів "А мені подобається бігати!" і побіг за наступним розміром :) Мої намагання привернути дівчат "Федькові на допомогу, щоб він  поменше бігав", Іванка з Машкою спочатку здогадалися "треба записати, щоб не забувати", а потім спокійно так, філософськи, по-дівчачому "та нехай побігає" :) :) :)

Я виявився зовсім неготовий до "такого" :) і як такий настрій можна переправити у "потрібне" русло, то ми ще деякий час пообговорювали те що відбувається, і домалювали паровозика.

Батькам "заборонив" вдома згадувати лінійку, та відповідати на прямі запитання щодо (властивостей) вимірів (ховати звичайно не має потреби, якщо знайдуть і самі згадають – це теж буде гарно).

Сашко Петров