Ланцюжки і справедливість

Скориставшись тим, що з укрмови діти вже познайомились з поняттям іменника і прикметника, грали в таку гру. Спершу хтось один називає іменник, інший має з іменника зробити прикметник і додати свій іменник, наступний знову з іменника утворює прикметник. Наприклад: слон - слонова кістка - кістяне намисто - намистинкова вишивка - вишита сорочка, і так далі.
Спочатку гра йшла дуже повільно і, як правило, діти намагаються вигадувати абсурдні словосполучення або неможливі слова, тому що це простіше. А підібрати реальнеслово і таке словосполучення, яким люди можуть користуватись в житті -  це складніше. Але колі на десятому почало виходити.
В другій частині заняття говорили про справедливість. Зазвичай дітям хочеться, щоб все було порівну, всім однаково, все по-чесному. Але в житті повної рівності не існує, тому що всі дуже різні. Для ілюстрації поставили поруч Машу і Федю, які дуже відрізняються за зростом. Якби була ситуація, я вже не кажу про змагання, в якій потрібно було б дотягнутись до чогось вгорі, то за інших рівних умов Маша явно відчувала би несправедливість. Тобто не завжди потрібна рівність, потрібно шукати максимальне врахування інтересів усіх сторін.

Валентина Мержиєвська