Втекти кудись або втекти звідкись

На теревенях торкнулись кілька цікавих тем: від того, які питання раніше не хвилювали, а тепер почали турбувати.
Про бажання втекти з реального світу у вигаданий і фентезійний. Говорили про відмінності втечі "звідкись" - бо там незатишто, або "кудись" - бо там цікавіше.
Про те, що комусь здається, що він несправжній, а може лише сниться комусь, чи стоїть десь мозок в баночці і весь світ - лише здається.
Про страх смерті, що він часом виникає коли здається, що живеш не вповну силу або не на своєму місці, чи не займаєшся тим, для чого народився.
Про невипарвні помилки, що іноді робиш щось таке, що вже не можеш це виправити. Але можна спробувати зробити більше хорошого, щоб компенсувати в світі свою провину співмірним добром.
І наостанок про те, чи може людина ще з дитинства визначитись ким хоче бути. Знайшли приклади тих, хто змалечку знайшов своє покликання, але бувають такі, що встигають за життя змінити багато занять і в кожному реалізуватися. А також тих, хто довго шукав свій шлях і знайшов вже наприкінці життя. Зрештою, ти ж нікому не обіцяєш ким будеш, життя твоє, хочеш - змінюєш.

Валентина Мержиєвська