Довга преамбула
Минулого року ми закінчили працювати з підручником "Family and friends 3". На останньому уроці поговорили зі школяриками про те, щоб вони хотіли робити на уроках англійської у 5 класі. Виявилося, що їм набагато більше подобаються уроки без підручників, ніж з ними. Я пообіцяла подумати, чи можна організувати таке навчання, бо й сама не була цілком задоволена тим, як урок зводиться до заповнення пропусків у реченнях та відмічанням галочками правильних тверджень. А ще діти придумали щось на зразок системи мотивації та оцінювання, а на справді схоже на тамагочу.
Кожна дитина малює собі істотку, яку потрібно забезпечувати їжею, водою, одягом, ліками тощо. На уроці за активну роботу діти отримують плюсики, а після уроку трансформують їх у те, що потрібно істотці. При цьому кожен сам вирішує, що скільки плюсів коштує. Мені ця ідея здалася надто дитячою для п’ятикласників і ще надто складною для щоурочного втілення. Але я теж пообіцяла подумати. На батьківськиx зборах батьки не наполягали на використанні англомовних підручників, проте попросили, щоб ми більше приділили увагу матеріалу, який потрібен для здачі заліків в екстернаті. Тож я пішла в літо з відкритим питанням, як навчити англійської наступного року. На канукулах мені пощастило попрацювати ведучою сімейного табору «Englishland» , я спробувала проводити заняття за комунікативним методом і переконалася, що це дієва система, але вона потребує чималої підготовки від вчителя. Я взяла декілька консультацій у досвідченого вчителя Ольги Сивенко, яка практикує навчання англійської за цим методом вже багато років, та вирішила брати теми зі шкільного підручника та вчити їх за матеріалами, які готую сама. Для закріплення граматики купили підручник Round Up 2. І про тамагочі діти за літо не забули, тож щоуроку мотивуємося плюсками.
Що відбувається на уроці
Кожен урок ми починаємо з неформального переключення на спілкування англійською: я даю різноманітні команди, а діти їх виконують. Потім охочі дають команди замість мене, інколи це досить цікаві комбінації. Наприклад: Touch the floor with your ear. Put your book on your head. Draw a flower on the blackboard.
Усі теми ми вивчаємо тепер за допомогою карток. Спочатку працюємо над тим, щоб діти запам’ятали нові слова або словосполучення, а потім переходимо до відпрацювання граматичних структур з новою лексикою.
Як вивчаємо нові слова
Я показую картки, називаю слова, діти повторюють. Далі виконуємо репродуктивні вправи, під час яких потрібно багато разів повторити нові слова, щоб запам’ятати їх та натренувати правильну вимову. Звісно, щоб ці повтори не були нудними, вони заховані у рухливі ігри. Наприклад, гра «Duck, duck, goose». Діти стоять в шеренгу, ведучий йде за шеренгою, торкається плеча кожного гравця на каже duck, duck, duck, duck, коли ведучий торкнувшись чийогось плеча каже goose, ведучий починає тікати, а той, кого торкнулися, починає доганяти. Замість слів duck та goose, беремо ті, які потрібно запам’ятати, наприклад: surprised та tired, або hardworking та lazy.
Потім переходимо до продуктивних вправ, де діти вже самі повинні згадувати та називати нові слові. Це можуть бути ігри «Відгадай, яка картка зникла», «Відгадай, яку картку загадав ведучий», меморі, ігри з фішками тощо. Такі форми роботу спочатку проводимо фронтально, щоб усі почули та зрозуміли, що потрібно роботи, а потім у трійках, щоб не доводилися довго чекати своєї черги висловитися. Ця робота у підгрупаx помітно підвищує ефективність уроку, хоча позбавляє вчителя зручного тотального контролю. Я в це час пересуваюся між групами та підслуховую, чи не роблять діти помилок, чи повністю промовляють фрази, за потреби виправляю, але зазвичай сильніші та уважніші учні самі допомагають друзям.
Ще один етап ознайомлення з новими словами – вивчення їхнього правопису. Сідаємо в коло з великими аркушами паперу, записуємо слова, диктуючи по літерах, по ходу обговорюємо особливості правопису, використовуємо мнемонічні техніки для запам’ятовування. Наприклад, придумуємо образи для тих літер, з якими можуть статися помилки, розфарбовуємо їх. Вдома діти мають вивчити правопис цих слів, а наступний урок проводимо тест. Цього року працювали вже з назвами шкільних уроків та назвами різних хобі. Треба сказати, що помилок у правописі діти роблять дуже багато. Над цим будемо працювати в у класі та вдома.
Як вивчаємо граматику
З граматикою працюємо за подібною схемою. Спочатку презентація – я викладаю картки та кажу фрази. Наприклад: I often model of a cley. I never play the guitar. I rarely watch cartoons. На цьому етап можу використовувати допоміжні картки зі словами чи закінченнями. Далі репродуктивно повторюємо фрази. Потім переxодимо до вправ, коли діти мають у підгрупаx багаторазово повторювати одну структуру замінюючи слова. Наприклад, порівнювали шкільні предмети – дитина бере дві картки, на яких символічно зображені уроки. Припустимо, випало Craft та Science. У групи є картка зі структурою is more interesting then або is more difficult then. Потрібно покласти один урок перед карткою, один за нею та сказати фразу Craft is more interesting then Science або Science is more interesting then Craft (так я ти вважаєш). Так діти генерують 2-3 порівняння, а потім картку зі словами я забираю. Тепер вони порівнюють без підказки. Якщо встигаємо, записуємо кілька фраз до зошита. Інший приклад, та картки дієслова (хобі). Кожна група має 10-12 карток, що зображують хобі та фотку якоїсь дитини. Один учень з групи загадує, яке хобі має ця дитина, а решта відгадують, задаючи запитання: Does she ski? Does she write stories? Потім до фотки цієї дитини додаю ще одну. І тепер запитання будуть звучати вже так: Do they play chess? Do they go rock-climbing? Таким чином запам’ятовуємо, що у третій особі однини допоміжне дієслово - does, а у множини - do. Але грамотність йде не від правила, а від практики. Завдяки численним повторам та активному слуханню однакових фраз діти інтуїтивно обирають правильне допоміжне слово. Вдома виконують вправи, які допомагають закріпити ці знання. Правила все одно записуємо та розглядаємо після розмовної практики. Бо є учні, які не надто довіряють собі, їм зручніше діяти за правилом. Ну й тому, що треба вчити теорію і структуру мови.
Ще ми граємо у віршовані ігри та співаємо пісні. Це важлива практика - промовляти довгий іншомовний текст, вона сприяє формуванню правильної вимови, змушує дітей запам’ятовувати і вживати фрази складні за граматичною будовою, але корисні для вільного володіння мовою.
Обов’язковий момент – перевірка домашнього завдання. За наявність діти отримують ті плюски, які їм потрібні для життєзабезпечення їхніх істоток.
Ганна Остапенко
Немає коментарів:
Дописати коментар