Казкоплетіння

Карткова гра «Казкоплетіння»
В основі — картки Проппа, з авторськими малюнками Ольги Кокошко.

Володимир Пропп — фольклорист і дослідник казок, автор книг «Морфологія казки», «Історичні корені чарівної казки» та інших. Він досліджував казки, виявляючи описи різноманітних систем обрядів, а також магічних ритуалів і тотемічних ініціацій. В своїх дослідженнях Пропп виокремив певні вузлові сюжети, властиві багатьом оповідкам. Це такі ніби lego-кубики, з яких можна скласти яку-небудь історію. Це були як доволі звичні сюжети: порушення заборони, випробування героя, поява друга-помічника, так і зовсім дивні повороти: про викрадення дітей, відрубаний палець чи зашивання в шкуру.
На основі його досліджень були складені картки, за якими можна проводити заняття зі сторітеллінгу. У цій грі БеркоШко пропонує свій варіант занять з картками Проппа.

Усі заняття з картками починаються з дослідження, власне, самих карток — їхніх зображень і значень описів під ними. Необхідно домовитись про спільне розуміння ролей і обставин оповідки:

  • герой — це головний персонаж твору, вся історія крутиться навколо нього або від його імені;
  • мітка героя — якась відзнака, що вирізняє героя серед інших, може бути явна або прихована;
  • лиходій — той, хто протидіє герою;
  • дарівник — помічник, покровитель, радник героя, який може дарувати якісь речі, зокрема чарівні, або давати поради;
  • друг-помічник — якась жива істота, яка з'являється на шляху героя і допомагає йому. Іноді — не з власної волі. Іноді друга-помічника герою дає дарівник;
  • удаваний герой — зазвичай це лиходій, який видає себе за героя.

Дуже цінно обговорювати зміст карток із прикладами з прочитаних раніше книг чи переглянутих фільмів. Добре, якщо наведені приклади будуть корелювати з віком і колом зацікавлень дітей.
Так, наприклад, діти можуть при обговоренні «мітки героя» згадати про шрам на лобі в Гаррі Поттера, Чебурашку з великими вухами чи укус радіоактивного павука у Спайдермена. Як приклад лиходія можна навести відьмочку, яка виховувала Рапунцель, Змія з казки про Котигорошка чи Джокера з історії про Бетмена. У ролі дарівника можна згадати фею з Попелюшки чи Гендальфа з Гоббіта .

Більшість занять зі сторітеллінгу — оповідання історій — зручно робити сидячи в колі на підлозі і викладаючи картки всередину кола.
Картки дозволяють задати структуру історії і добре продумати сюжет.

1. Переказ

Найпростіше завдання з картками — слухати читання чи оповідь певної історії, вибирати картки, які відповідають поворотам сюжету і викладати їх у ряд. Потім — переказувати історію, спираючись на підказки за картками.

2. Короткі історії

Учасники гри всліпу витягують собі від 3 до 8 карток. Розкладають у бажаному порядку перед собою і розповідають історію.
Наприклад, у вас випали картки «щасливе завершення», «порушення заборони» і «перевтілення героя». Можна їх викласти так:
«порушення заборони» —  «перевтілення героя» — «щасливе завершення»:
 
І розказати історію про те, як жив на світі маленький хлопчик, скажімо, Петрик, який дуже боявся собак. І ось, одного дня, мама відпустила Петрика на прогулянку, але сказала не виходити за межі подвір’я, бо там можуть бути собаки. Петрик грався, доки не  побачив, як у сусідньому дворі діти пробували кататись на гіроборді. Вони покликали його також спробувати. Петрик забув про материну заборону і побіг у сусідній двір. Він грався там до самих сутінків, а тоді спохопився і побіг додому. Але у підворітті на виході з сусідського подвір’я йому назустріч вискочив вуличний пес. Петрик сполотнів. Вони з псом довго стояли і дивились один на одного. Сутінки ставали дедалі густішими, Петрикові дуже треба було додому, і нарешті він наважився і вирушив через підворіття просто назустріч до пса. Він боявся, що пес може накинутись на нього чи вкусити. Але коли Петрик вже майже зрівнявся з ним, то помітив, що пес тремтить, підібгавши хвоста. Петрик зрозумів, що пес теж його боїться. Вже біжучи додому, він подумав, що не такі вже й страшні ті собаки. Повернувшись додому, Петрик радісно розповів мамі всю цю історію. Він був таких щасливий, що мама навіть не сварила сина за те, що пішов з подвір’я, тільки нагадала, що наступного разу він має попереджати її і тримати слово. 

Гарно розказана історія завжди має чимало подробиць і описів, тому саме уважність до деталей, а не лише послідовність дій дозволяє гарно уявити історію. Варто заохочувати дітей описувати місця подій, зовнішність персонажів і їхні переживання.

3. Довгі історії

Усі учасники гри розбирають собі на руки порівну усі картки. Зайві можна відкласти. Починає історію той, в кого на руках опинилась картка «Жили собі». Далі усі учасники по колу теж викладають свої картки і продовжують історію. Так наприкінці кола складається довга-довга історія.
Цікаво виходить, коли картка «щасливе завершення» або «мораль» випадає всередині кола, або спочатку трапляється перемога над лиходієм, а потім його поява. Тоді основна історія набуває своїх сіквелів та пріквелів.

Додатковим завданням після того, як уся історія розказана, може бути стислий переказ її від самого початку з урахуванням викладених карток. Колективне обговорення зазвичай дозволяє відтворити весь сюжет.
Також дуже помітно, які моменти історії були розказані гарно і добре запам’ятались. Можна обговорити, завдяки чому це відбулося, якими засобами скористався оповідач.

4. Варіації

Є ще чимало варіантів гри з картками:

  • спершу розказати коротку історію, а тоді замінити одну з карток на довільну іншу і переграти сюжет;
  • обрати за бажанням 3 картки «у відкриту», а одну — додати наосліп;
  • знайти історичні події, які подібні за сюжетом до ланцюжка карток; 
  • аналізувати літературні твори і створювати карткові моделі.

Сторітеллінг — дуже цінна навичка. Здатність висловлювати свою думку і звертати увагу на деталі важлива не лише у вивченні гуманітарних предметів, а й, наприклад, математики. Значно простіше вирішувати рівняння, коли учень бачить не просто числовий запис:
245 - 2 ⋅ х = 211, а вигадує до нього історію:
У старшої сестри було 245 намистинок, двом своїм молодшим сестричкам-близнючкам вона відсипала для гри порівну намистинок, а з решти 211 зробила собі намисто. Скільки намистинок дісталось кожній з близнючок?
Якщо від тих намистинок, які були в старшої сестри, відняти ті, що стали намистом, то ми дізнаємось, скільки намистинок дісталось молодшим сестрам. А далі залишиться тільки розділити їх порівну.

Оповідання історій — одна з найдавніших розваг людства, яка не втрачає своєї привабливості від давнини до сучасності: від мисливських байок до стендапу, від святого письма до коміксів.
Змінюється форма, а суть та ж сама.

І чим більше практики, тим краще вдається :)

Грайтесь у «Казкоплетіння» — творіть свої історії :)

(39 карток,  формат 80х120 мм)
Вартість: 300 грн
Форма для замовлення гри та інших друкованих видань БеркоШко
Валентина Мержиєвська

Немає коментарів:

Опублікувати коментар