Жарти

Торкнулись цікавого питання жартів. Поговорили про смішні і несмішні жарти, про вдалі і невдалі, доречні і недоречні, згадали чорний гумор і імітацію фізіологічних звуків, пародії і чиїсь падіння. Непомітно перескочили на тему насмішок. Обговорили почуття тих, з кого насміхаються, і тих, хто насміхається. Виявили причини цього - від прихованої агресії і помсти, до ситуативного відчуття особистої переваги. Спроектували яку довгограючу реакцію інших людей це може спричинити. І дійшли висновку, що ситуативний виграш не перекриває далекоглядний програш. 

Потім обгооврили інше нагальне питання - войовничі ігри і згоду на участь. 

Визначили правила і відповідальність:

1. Спитати усіх щодо бажання брати участь у грі. Грати лише з тими, хто зголосився.

2. Розподілити територію так, щоб ті, хто не грає, мали також простір для безпечних ігор.

3. Ділитись на рівносильні команди. Попрактикували такий поділ - не лише за особистими водобаннями, а й за скілами у конкретній грі.

4. Якщо "мирний житель" забігає на територію "бойових дій" - це його відповідальність. А якщо вояк влучив в "мирного жителя" на мирній території - це відповідальність вояка, навіть якщо це сталось випадково.

Впродовж заняття тренувались говорити по черзі. Тобто говорив лише той, в кого в рукахбув жовтий кубик. Більш-менш вдавалось, але є ще над чим працювати.

Валентина Мержиєвська