14.12.15

Як беркошколярі Дерманського переказували

Цей тиждень: Почали розбирати борги і виявили, що багато хто вже третій тиждень тягне хвости, щоразу їх обіцяє здати, але тільки набирається нових. Вирішили, що наступний тиждень - дедлайн зі здачі, хто прострочить, буде здавати замість перерв і цікавих уроків.
Плюс загальна домашка на наступний тиждень - написати історію, в кожному реченні хоча б по одному слову замінюючи малесеньким, зрозумілим іншим малюночком. Так, як у журналах для малюків буває, але на рівні вже 5класників.
Потім перевіряли, чи вивчений вірш із домашки - спершу розповідали його одне одному в парі, потім всі гуртом, потім по черзі - Клим (ніби болить зуб), Іванка (стоячи на стільчику на одній нозі), Маша (вниз головою). Варя хворіла минулого разу, тому для неї завдання було, після всіх цих прослуховувань, спробувати відтворити текст, спираючись на пам"ять і на підказки Федька та Андрія, які вірш не вивчили - але мали листок із текстом, і у стилі "гри в крокодила" повинні були допомагати мімікою-жестами.
Потім розділилися на дві команди, стали по обидва боки дошки, щоб не бачити, що пише протилежна команда. Одні мали згадати всі глухі приголосні, інші - всі дзвінкі. Згадавши, перегукувалися, утворюючи пари глухих-дзвінких, наприклад, дівчата кажуть хором "Д" - хлопці відповідають "т".
Потім розбирали звуки на шкалі "голосу-шуму й перешкод": голосні, сонорні, дзвінкі, глухі.
На другому уроці, на прохання мами Клима, знайомилися із такою формою роботи, як переказ. Я тричі прочитала уривок із прози Дерманського, потім діти його письмово переказали, потім я роздала листочок із текстом, у якому учні  підкреслювали все, що вдалося відтворити ідентично (кожен перевіряв себе).
Потім - роздала листочки із продовженням уривку з Дерманского, із пропущеними словами, треба було підібрати своє слово, а вже відтак роздала повний текст, де можна було звірити: а що ж у автора?
І завершили роботою над помилками "по колу": диктую слово, кожна дитина пише, вони сидять на підлозі по колом. Я обходжу коло і тільки кажу: "правильно"-"неправильно", без уточнень. Якщо хоч одне "неправильно", листочки передають за годинниковою стрілкою - і пишуть те ж таки слово. Зупиняємося, коли всі вже написали, як слід.
Олеся Мамчич

Немає коментарів:

Дописати коментар