Продовжили займатись логікою. Визначали правду і неправду.
Саме так, розповідне речення в мові — змінна в логіці. Як речення з’єднані? Пунктуацією, сполучниками. Сполучники в мові — логічні оператори в логіці. Розглянули "і", "або". Розглядали два речення і що робить з ними сполучник за різних значень істиності речень. Очевидне було дуже неочевидним. Далі було трішки хаотично: коли я казав, що щось істине чи хибне, мені одразу придумували зазвичай абсолютно безглузді світи, в яких усе навпаки: у яких щось є істиним і хибним одночасно (або ні тим, ні тим), світи у яких твердження не є тотожними самим собі. Я тоді спитався, чи все є можливим? Це поглибило дискусію і посилило градус абсурдності придумуваних світів. Клим сказав, що неможливо придумати світ, в якому один робот буде рухатися в чотири боки одночасно, не видумуючи ніяких світів.
Хто б міг подумати: інтерпретація сполучників речень як логічних операторів постає не просто з наївного уявлення про те, як працюють сполучники. Для того, щоб складносурядне речення з "і" було істинним лише тоді, коли обидва прості сурядні речення істині". Для того, щоб мова працювала логічно, потрібно спочатку домовитися, які твердження не мають підлягати сумніву (аксіоми), бо інакше ці розумники придумають світ, у якому будь-що справджується як завгодно і одночасно.
Сугата Мітра в котре виявився правим. Навчальні групи по дві-три людини за компом з чітким завданням і вільним доступом до інформації та можливістю рухатися між групами, і тьютором, головне завдання якого — уникати спокуси щось підказувати чи пояснювати (цим я робив лише гірше, як мені здалося), а лише слідкувати, щоб навчальні групи не повторювали ту саму помилку купу разів, призводять до самоосвіти. Заняття було угарним і продуктивним. Хіба що спостерігалася тенденція вирішувати задачу перебором усіх можливих розв’язків (програм), ніж мозком. Теж хороший досвід.
Сашко Лихенко
Немає коментарів:
Дописати коментар