Сполучники і прийменники

З української мови: на листочках діти пишуть шматки складного речення, а потім за допомогою сполучників, які вони ліплять по ходу із пластиліну, поєднують шматки у ціле. Так закріплюємо, що сполучники - "сполучають, склеюють речення". Ще розбирали другорядні члени речення: означення, додаток, обставина - на прикладі конкретного речення, писаного на дошці і в зошитах.

Ще з мови - маємо маленькі порізані листочки. Олеся диктує сполучники і прийменники, діти мають написати кожне слово на окремому листочку і посортувати їх на дві купки - за частинами мови. По ходу підглядають, як зроблено у товаришів, переміщають слова туди-сюди, вагаючись. Відтак звіряємо, зачитуючи по три слова і обговорюючи, до якої купки воно підходить.
Федько досить швидко схопив логічне правило, що прийменник змінює наступного іменника,  і це легко перевірити, поставивши поруч незмінний іменник: чи звучить? наприклад, "перестрибнути через Беркошкола". Правильно? Ні, треба "через БеркошколУ", отже, прийменник. Іванка не зрозуміла і трохи засмутилася.
Потім малюємо у зошиті два мішки, один наповнений сполучниками, інший - прийменниками.
Потім придумуємо по два речення: одне "сполучникове", використавши якомога більше сполучників, інше "прийменникове".

Валентина Мержиєвська