Контрольні

Впродовж двох тижнів вирішуємо на заняттях завдання зі збірки контрольних робіт у загальноосвітній школі. Щоб діти пригадали, що означають формулювання «знайди значення виразу», «обчисли» і таке інше. Майже щоразу вони перепитують: «Це що, треба просто порахувати?» :)

Перший раз, коли я дала їм контрольну із традиційним обмеженням в часі – 45 хв, мало хто встиг її зробити. І не тому, що завдання були складні, я точно знаю, що вони можуть вирішити і значно складніші. Але всі трохи впали в ступор. Когось лякала необхідність пришвидшитись, когось дуже тягнуло обговорювати завдання і несила було мовчати, хтось просто завтикав, дивлячись у простір.

Ну нічого, щось придумаємо.

Вдома всі робили роботу над помилками і дуже дивувались наступного заняття, що завдання-то були прості «Не розумію, чому я їх не зробив тоді…»

Тож наступного разу, щоб знову уникнути підвисань, додаємо динаміки у процес. Так само записую завдання на дошці. Можна, звісно, видавати кожному роздруківки із завданнями, але переписування з дошки тренує уважність до кожного символу.

Але тепер після кожного виконаного завдання можна підбігти до мене, перевірити правильність рішення, якщо отримуєш Å - берешся до наступного завдання, якщо знаходимо помилку – одразу її виправляємо. Також, приємний бонус, за необхідності можна отримати підказку.

Справа пішла жвавіше, всі радісно бігали туди-сюди із зошитами і встигли виконати доволі багато завдань.

Тома зробила найбільше, їй головне сісти поближче до дошки, тоді вона дуже швидко працює. У Томи я вже не раз помічала оту специфічну радість від знайденого рішення задачі. Саме це почуття дозволяє любити математику.

А Діма мене вражає оформленням, я навіть почала показувати всім беркошколярикам зошити один одного, щоб вони мали змогу порівняти і відчути, що гарно писати таки реально. Останню домашку від навіть зробив з хронометражем – скільки хвилин у нього пішло на виконання кожного завдання.

Клим часто знаходить незвичні рішення у задачах. І вже сам помічає, коли пропускає зайві рядочки. Ще не встигає подумати наперед, але вже може схаменутися в процесі. Ще трішки – зможе керувати цим :)

Федько системно вилазить на поля. На початку рядка забагато відступає і тому рядок у нього швидко закінчується. Гарна метафора невідчуття меж. Почерк таки відображає характер людини.

Варя добре рахує, але не завжди записує хід думок в зошит, а приклад з самотньою відповіддю перевіряти не цікаво, тому щоразу прошу деталізувати рішення.

Іванка також працює дуже швидко і вирішує доволі складні завдання. І саме це її часом підводить. Вона дуже швидко рахує, але не завжди відстежує зміну знаку чи розрядність чисел. Тому доводиться перераховувати по кілька разів.

У Макса зі звичайної школи лишилась напрацьована обрядовість запису завдань. Він чемно пише слово «Задача» і «Приклади» на початку завдання. Коли отримує великий шмат завдання, наприклад, цілу контрольну роботу – зазвичай зависає, поринає у свої думки, але оці швидкі завдання по парі прикладів вирішував дуже весело. Часом тільки, побачивши цифри, одразу починає з ними щось робити: додавати, віднімати, множити, не розібравшись, яку саме дію потрібно застосувати і чому. Але це скоро минеться.

Машці найскладніше працювати на швидкість. Вона любить без поспіху намалювати малюночок до задачі, з високою деталізацією зображення. Потихеньку записувати приклади. Коли натикається на непідйомне завдання – дуже засмучується, зате коли з чимось впорається – радіє. Їй також до вподоби розбивання контрольної на окремі етапи. Успіх виконання одного завдання дає натхнення братись за наступне.

Юля має свій погляд на рішення і запис задач. Деякі формати записів були не дуже вдалими, ми їх скоригували, але зазвичай я не нав’язую свого варіанту – хочеться умову задачі писати не скороченою, а більш повно – нехай. Юліна математика дуже нерівномірна, вона може вирішити складну задачу, але зависнути на простій. І що саме на це впливає, я поки не відстежила.

Ну ось. Ми домовились попрацювати з контрольними завданнями ще пару тижнів, звертаючи увагу на оформлення, щоб трохи підготуватись до атестації. Але відчуваю, що все-таки розбавлятиму контрольні якимись цікавинками – геометрією чи іграми :)

Валентина Мержиєвська