Долина смерті

Сьогодні вирішили поговорити про вічне про життя та смерть. Про те що опале листя дає добриво для нових дерев і виростає нове листя. 

Про те що людина, яка вмирає теж стає початком життя рослин, тварин, людей... дітей це надихнуло, здивувало, думаю нас чекають нові відкриття та спостереження.

А темою уроку була Долина смерті. 

Я розповіла звідки походить назва та про особливість клімату і природи цього дивного клаптика землі, який по праву можна назвати «пупом» західної півкулі.

Дуже приємно, що діти вже знали про каміння, що рухається. 

У нас виникло багато пояснень цього феномену, але загадка досі остаточно не розгадана.

Ну і після плідної праці головами, ми влаштували приємний «видих». Я запропонувала трошки пограти в пустелю та шукачів скарбів. 

Пустелею була мання крупа, а скарбами різний приємний дріб’язок.

Урок закінчився висаджуванням цибулинок тюльпанів. 

Дітки повкладали їх спати в зумлю до весни. І звичайно ж кілька цибулин посадили в горщик та занесли в школу. Так що на Новий Рік чекаємо маленьке диво!

P.S. Розгадка руху камінців в Долині смерті.