Ввічлива людина

Валентина Мержиєвська

Якось в обговоренні діти кілька разів згадали поняття "ввічлива людина". Мені, звісно, цікаво послухати, що вони вкладають в це. Тож після розмірковування вдома зараз обговорюємо.

Маша навела такий приклад: "Якщо до ввічливої людини прийшли незвані гості, то вона все одно їх зустріне, і запросить в гості".

Цікавлюся думкою усіх, наближуючи ситуацію до кожного. Тільки в умові додаємо ще той момент, що на час приходу незваних гостей ти займався цікавою тобі справою.

- От, Федько, уяви, ти сидиш, складаєш механізм з лєго, і тут раптом "тук-тук, а ми до тебе на чайок". Що ти зробиш?

- Ну я скажу, заходьте, чай можна взяти ось там, а я зараз лєго поскладаю, а потім до вас прийду.

- Іванко, ось ти читаєш Гарі Поттера, і на самому цікавому місці приходять гості. Що ти зробиш?

- Ну я відкладу книжку і потім дочитаю.

- А якщо ну дуже-дуже цікаво?

- Скажу, щоб заходили, дочитаю і піду до гостей.

Приблизно так.  Приємно було чути, що в дітей є цінність своєї справи. Тобто в більшості своїй вони не готові все покинути невідомо заради чого. Варіанти розвитку подій, залежно від ситуації:

- Запросити гостей, але продовжувати займатись своєю справою.

- Попросити гостей прийти іншим разом.

- Запросити гостей долучитись до твоєї справи, якщо тобі це не завадить.

Потім зауважили, що ввічливість - це лише форма і лише від тебе залежить, чим її наповнити. Можна так чемно попросити людину піти, або щось віддати, або щось зробити, так, що вона не образиться і охоче зробить. А можна й "будь ласка" казати так брутально, що звучатиме лайкою.

Ввічливість - це правила гри у спільноті. Звертання на "ви" до старших, чемні слова - це все правила гри, які полегшують спілкування між людьми і роблять його більш приємним. Але ввічливість не повинна змушувати тебе до якихось дій, які ти не хочеш робити, або перешкоджати робити те, до чого душа лежить.