Катерина Окремова
Дивилися картини періоду соцреалізму. Думала провести з ними таку гру: учні домовляються, що зображено, а "противник" (Міша), наводить альтернативні версії, діти мають наводити аргументи на користь своєї версії. Але через те, що дітям складно тримати себе в рамках дискусії, не перетворюючи все на гвалт, довелося зістрибнути з цього виду діяльності. Тим більше, Мішини версії були такі чудернацько-заманливі, що деякі починали перебігати на "той бік". :)
Крім того не всі сюжети з радянської дійсності виявились очевидними для дітей, наприклад "Вступ до комсомолу" Федькові видався за видавання заміж.
- Али подивіться, в що вдягнена дівчина? Можливо ви таке бачили в кіно.
- Так це шкільна форма! Моя мама таку носила! Це іспит! Дивіться підручники в порфелі!
- Але ж дивіться, "екзаменатори" занадто молоді, щоб бути вчителями.
Далі ми намагаємося згадати організації, куди вступали радянські діти, які були вимоги до жовтенят-піонерів-комсомольців. Тут на допомогу прийшла Валя і додала своїх знань і власного досвіду про це.
Так ми йшли далі, прояснюючи смисл того, що зображено, і що це взагалі означало для радянської людини.
Потім намагались зрозуміти, що спільного в усіх картинах, що ми передивилися в цей день: вони зображають те, що відбувається (радянська дійсність), і, що, важливо, роблять це з присмаком піднесеного героїзму. (Люди валять ліс - солдат повертається з війни - двірнички підтримують чистоту вулиць - дівчина дає клятву комсомолки - футболіст "Динамо" забиває гол, який приносить перемогу на чемпіонаті Європи).
Хтось запитав, чи всі художники малювали таке? Ні, деяким було це не цікаво, можливо вони не поділяли загальних поглядів. Таким художникам було складно в радянські часи, вони не отримували замовлень, їх могли не брати на роботу і навіть позбавити свободи.
Немає коментарів:
Дописати коментар