Катерина Окремова
Згадували, що було рік тому. Вийшло досить багато: що малювали, як первісні люди, на стінах печер тварин і мисливців, пігменти розтирали (червона глина) і розводили водою, ще використовували вугілля. Робили вітражі, але ми – з вітражного паперу, а справжні – зі скла, в соборах і монастирях, а в монастирях ченці ще переписували книжки і робили гарні візерунки і малюнки. Згадався Паоло Учелло, мабуть, просто прізвище прикольне. Як Леонардо писав задом наперед і дивився у дзеркальце, як майстрував літальний апарат, ще він був математиком!
Загалом перше, що спливає – це практичний досвід (малювали, розтирали, робили), а потім за нього чіпляється, що можливо виудити з пам’яті.
Дивилися роботи з національного музею ХІХ ст.
Найбільше зацікавила робота, де на паромі переправляють рогату худобу і жіночку з парасолькою. Довго говорили, що це за таке паром і чому ним користувалися, поки не почали будувати мости.
Цікаво також було подивитися на вид Києва з правого берега 200-літньої давності.
Хотілося б спонукати дітей ставити більше питань і шукати відповіді, бути уважним до деталей. А мні – вчитися вести такого роду розмови.
Ще подумалося, про необхідність ситуації відносного візуального голоду перед заняттям, бо після фараонів і мумій дивитися на українські левади може, хіба що тонкий поціновувач мистецтва :)
ДЗ написати на окремому аркуші художній опис картини.
Немає коментарів:
Дописати коментар