Малювання на молоці

Валентина Мержиєвська

1. Маємо тарілочку з водою. Беру сірники, діти в один голос повідомляють, що сірники будуть плавати на поверхні.

Беру ватну паличку, вмочену в рідке мило. Торкаюсь води в самій гущавині сірників. Сірники розбігаються в різні боки від мила. Вау!

Потім беру цукор-рафінад і питаю, що буде, якщо я занурю його в воду? Діти кажуть – він намокне, а потім розтане. Ага :)

Торкаюсь цукром поверхні води, він намокає, а сірнички звідусіль підпливають до цукру поближче.

Питаю, чому так відбувається? Про цукор вони швидко здогадались, що від «тягне» воду. Зробили те саме всмоктуючи воду через соломинку, сірнички підпливли.

З милом було складніше, тому що мильну плівку на воді не побачиш. Але поговорили про те, як поводиться мило у воді, як плаває піна, згадали мильні бульки і потрошку вийшли на те, що мильна плівка розштовхує сірнички.

2. Помічену властивість мила використовуємо для малювання. Замість білого аркушу паперу маємо тарілочку з білим молочком. Акварельні фарби. Соломинкою набираємо трішки фарби, затуляємо протилежний край соломинки пальцем, фарба не витікає (цього ми навчились на дослідах з водогоном), крапаємо фарбу на молоко, потім ватною паличкою з милом розганяємо фарбу в колечко. Крапаємо наступний колір. Спостерігаємо чудернацькі малюнки.

Потім діти самі придумали дмухати на тарілочку через соломинку (як робили під час кляксографії на папері) і утворювали завитки з фарби. Зрештою все закінчилось пусканням бульбашок через трубочку з утворенням піни в тарілочці :)

Малювання на молоці