Співчуття і доброта

Пообіді - великі теревені. Обгововали наступні категорії з плакатика - співчуття і доброта. Такого плакучого заняття в нас ще не було. Кожний згадував якусь ситуацію, коли виникало співчуття, і згадувалось як було дуже шкода когось. У дітей переважно співчуття пов'язане з бажанням допомогти, але часом бувають моменти, коли вже не можна нічим зарадити. Тоді можна лише висловити співчуття, щоб людина відчула, що вона не сама зі своїм горем. Часом для цього навіть не потрібні слова. Так, коли Варя розказувала про свою канарку, яка захворіла і померла, то вона наводила це як приклад свого співчуття канарці, але всі помітили, що це розповідь викликала співчуття до Варі. І Машка, Тома, Федько побігли обіймати її. Після згадування жалісних моментів говорили про доброту. На перший погляд у дітей виявились тотожніми поняття "добра людина" і "хороша людина". Намагаємось розділити ці поняття. Цікаво, що зрештою доброту діти вважають дієвою, яка проявляється в допомозі (треба буде ще якось зануритись і в поняття допомоги, щоб відділити реальну допомогу від "ведмежих послуг", а також відсутність допомоги як можливість навчитись самостійності). А "хороша людина" це лише сприйняття іншими і зазвичай в тій мірі, якою ця людина їм зручна. Так, хорошими, зазвичай, вважають дітей слухняних. Тож це не є якістю людини. А доброта є, і полягає у здатності зрозуміти людину, вибачити її хиби, у відсутності злопам'ятності і неочікуванні подяки за свою допомогу.

Валентина Мержиєвська