Горіння і вуглекислий газ

Сьогодні ми говорили про горіння. Перший дослід простенький - палаючу свічку накривали склянкою, спостерігали як вона горить, поки під склянкою є кисень, а з часом гасне, коли кисень вигорає.
Далі з уселадненням - свічка на тарілці, в якій налита вода (фарбована для краси). Накриваємо склянкою, кисень вигорає, виникає розрідження, внаслідок чого вода всмоктується у склянку.

 Далі розважаємось з тим розрідженням - я їм ставлю "банки".

Спершу добровольцем викликався Клим, але коли побачив у мене в руці факел і почув заклик скидати футболку, трохи захвилювався... :)

Але зрештою спробували всі. Факелом випалюємо в банці кисень і притуляємо до шкіри, поки там ще розрідження. Спостерігаємо як шкіра всмоктується всередину. Обережно відліпляємо банку, прим'явши шкіру і впустивши повітря. І такі симпатичні кругляшки лишаються :)

Наступний дослід - просто магія якась. Задмухуєш свічку, відтак підносиш до диму палаючий сірник, і свічка самозаймається на відстані (насправді спалахують пари парафіну і підпалюють фитиль).

І наостанок саме епічне. Діти вже знають, що для горіння потрібен кисень. А як вплине на горіння вуглекислий газ? Спершу добуваємо вуглекислий газ - змішуванням соди й оцту.

Оскільки вуглекислий газ важчий за повітря, то можна просто "перелити" його в порожню склянку.

А тоді за склянки "вилити" вуглекислий газ на палаючі свічки. І вони вмить згасають. Вуглекислий газ витісняє кисень навколо фитиля і горіння припиняється.

Валентина Мержиєвська