БеркоСадочок

Якщо так подумати, то мабуть основною задачею було створити простір в якому діткам хотілось би щось робити разом. 

А чому саме вчити дітей, можна дізнатись якщо уважно до них придивлятись. 

Коли в нас з’явились зручні пластикові стільчики, які компактно складаються в ящик, перші заняття ми панікували і самі швиденько розкладали їх малим для заняття, а потім придивились, що якщо трохи почекати то маленькі самі хочуть зрозуміти як їх розкласти, просто іноді треба своєчасно їм допомогти.

Якщо говорити про заняття з малювання то перший час всі «варили компотики» в чашечках з водичкою, це прикольно, але про малювання всі вже забувають, витрачається багато фарби і весь час доводиться міняти їм водичку. Тому з часом довелось це припинити, довго пояснювати чому.

Діткам дуже подобається коли даєш їм готову форму – вирізану з паперу чашечку, корону, хатинку та ін.

Також дуже люблять розфарбовки намальовані при них за їх бажанням. Тут нам у нагоді стали воскові крейдочки та акварелька. Так ми створили атрибути для гри «Hickory Dickory Dock» - цифри годинника та тваринок.

Ліплення з пластиліну перетворювалось на гру. Коли кожен створював щось своє, а під кінець все це ставало деталлю чогось цілого. Хтось ліпив кульки-яблучка, а в когось виходив шалений заєць який їв ці яблучка, а поруч пропливав лебідь.

Багато чого дітиська вчаться один у одного, або самостійно досліджуючи кольори, тому важливо було просто терпляче спостерігати і не заважати.

Часто маленьким влаштовували спільне малювання на великому аркуші. 

Створюємо море, а потім з горіхових шкаралупок, пластиліну та паперового прапорця на сірничку в нас виходять кораблики 

якими плаваємо по нашому морю шукаючи скарби. 

Вивчаючи цифри ми розглядали книжечку в якій на кожній сторінці треба шукати предмети за кількістю. 

На першій всі яких по одному, на другій всі по два, і так далі. Часто просто під час малювання запитувала в них скільки їх сьогодні прийшло до садочка, це для нас легко, бо більше шести в нас їх не бувало, також запитувала скільки дівчат, скільки хлопчиків, кого більше?

Складаємо пазли, потім розглядаємо їх, спілкуємось про те що там зображено, якого кольору якась деталь, скільки літачків.

Граємось в білочку, в нас є два кошика з горішками, мотузочка. Беремо горішок з одного кошика і несемо у інший кошик ідучи по мотузочці. Такі от лабіринти. 

А потім на малюванні у нас завданнячка де зайчик йде по такій самій мотузочці до морквинка, киця до рибки і треба пензликом пройти шлях.

Дітиськам влаштовували перешкоди з лавок та стільчиків. 

По стільчиках як по пеньочкам лазили.  Наслідування тваринок, гонки навколо домкрату, повзання по підлозі по-пластунськи, польоти за лежанки на мати як мавпи на гімнастичних кільцях, та багато чого іншого маленькі придумували собі самі.

Робили ліхтарики, обклеюючи кольоровою калькою баночки.

Коли Катюшка читала їм «Теремок» зробили з ними маски, кожен казав мені яку тваринку він обрав, сам її розфарбовував.

Також грались лото, спочатку розглядаючи що в кого намальовано на карточках, що це – приміщення чи меблі, одяг або кухня з посудом. Потім проговорювали кожен малюнок який відкривали, шукали кому він підходить, якого кольору чи форми предмет, з якого матеріалу може бути створений. 

Грали й в інші настільні ігри - пошук пари, доміно.

Беремо купу предметів з іграшкового кошика – кубики різної форми та кольору, скляні кульки, пластмасові монетки,  дерев’яні колесики. Розглядаємо їх, спілкуємось про них, з чого вони зроблені, називаємо їх, бачимо що деякі котяться, а деякі ні. Будуємо палац, а поруч хатинку, дивимось, що вище. Читаємо казочки, спостерігаємо за їжачками, котами та просто навколишнім світом.

За кілька годин які розраховані на садочок дітиська встигають поспілкуватись, погратись, помалювати та позайматись, втомитись одне від одного і посперечатись.  

І настає час коли можна піти на прогулянку.

Оля Кокошко