Вчора відбувся другий WorkShop БеркоШко, цього разу з математики.
Надзвичайно приємно бачити стількох зацікавлених людей, багатьох вже не вперше :) Математика неоднозначний предмет в школі, її не всі люблять, але ті, хто захоплюється, то зазвичай глибоко і всерйоз. Часом вивченню математики намагаються знайти утилітарне застосування, втім, хоча математика справді пронизує все наше життя, можливо це не головне. Для мене математика - це більше про красу, про радість рішення, про самомотивацію. Дуже гарно про математику написав Пол Локхард в своїй статті. І потім, якщо ви не знаєте, де можна застосувати теорему Піфагора, тригонометрію чи проекції векторів, це ще не означає, що їх немає де застосувати, це означає лише, що ви цього не знаєте ;) Цікаво було послухати тих, хто знає.
Спершу своїм досвідом поділився Дмитро Унковський - розробник в Grammarly, автор та співавтор курсів в школі розвиваючої математики "Інтервал" та Go ITeens. Він розказав як вчив математику сам, чому її любить і як займається вдома з власними дітьми.
Про розділення математичних тем на змістовні, які можна досліджувати, і технічні навички. Про вивчення графів з верблюдами, а рівнянь - з драконами :)
Про роботу з підбірками завдань на листочках:
- спершу вступ в тему, ознайомлення,
- тоді завдання які дозволяють самостійно вивести правило чи теорему,
- далі ускладнення і,
- зрештою, можливість відкрити якесь нове явище, спираючись на це правило.
Так, наприклад, вивчення подільності чисел:
- знайомство з явищем дільників числа,
- напрацювання навичку пошуку дільників,
- пошук найменшого спільного кратного і найбільшого спільного дільника чисел
- зрештою, після кількох десятків завдань - виявлення абсолютно ненормальних простих чисел, які діляться лише самі на себе і одиницю.
Тобто, залишаючи дитині можливість самій зробити це відкриття, а не крадучи задоволення першим же рядочком параграфа в підручнику.
Далі мова зайшла про штучний інтелект, програмування, зокрема на Unity. Звісно, не кожний вчитель математики може осягнути сучасні технології, але діти будуть жити в світі цих технологій. І вони зможуть. Тож нам варто постаратись, щоб вони знайшли цікаве місце в цьому світі :)
Далі слово взяла Ірина Осіпова засновниця "Школи мрійників", викладач математики, дослідів, майстрування та біоклубу, керівник математично-природничих гуртків.
У Ірини надзвичайно цікавий досвід майстрування з дітьми різних математичних іграшок і приладдя. І дуже тонкий індивідуальний підхід до своїх учнів. Для кожного учня вона готує підбірку завдань адекватних за складністю. Бо якщо завдання надто легкі, інтерес швидко зникає, а якщо заскладні - дитина перестає вірити у власні сили і припиняє спроби.
Також згадали чимало цікавих математичних ігор. Приємно було чути ґрунтовну обізнаність слухачів, які
Говорили також про відсуність оцінок і мотивацію. Є сфери, в яких діти ніякої додаткової мотивації не потребують - це досвіди, спостереження за живим світом, усі види майстрування. Власне, тому навчання доцільно вплітати і перемежовувати з такою природньою зацікавленістю, з дослідами і іграми.
На завершення воркшопу Макс Бакшаев зі своєю чарівною асистенткою Вікою розказали про методику усного рахунку "Соробан". Не просто розказали, а дозволили спробувати це на собі :)
Дуже цікаво було навчитись рахувати японською рахівничкою, вийти за межі звичної низочки з десяти кісточок.
І хоча доцільність такої методики натреновування навичку швидкого рахування викликала суперечки, на мою думку в усьому можна знайти те зерно, з якого виросте щось прекрасне. Зрештою, щоб так рахувати, швидко і на "уявних" рахівничках потрібна неабияка зосередженість і здатність до концентрації. Тож знайомство з подібними методиками дуже цікаве. Питання тривалості таких занять, тобто чи є сенс тренувати цей навичок пару років, які наслідки цього, чи цю здатність зосередження можна переносити в інші сфери - ці питання потребують подальших досліджень. Чим, власне, ми всі й займаємось у міру своїх можливостей :)
Під час воркшопу усвідомила, що особисто для мене найбільш цінним є навчання народжене із захвату, із захоплення якимось явищем, коли бажання пізнати перевершує власну лінь і острах :) і часто задачею вчителя є створення отакого захопливого враження, а далі вмикається природня мотивація до пізнання. Ну й ще - в ті моменти коли, за словами Дмитра "изучая математику, человеку приходиться иногда немного грустить" - вчитель має бути поруч, щоб підтримувати, під'юджувати, надихати, провокувати і всіляко додавати драйву на цьому шляху :)
Хочу подякувати усім трьом спікерам за такі різносторонні і змістовні виступи, за безліч народжених ідей, що напередодні навчального року є дуже цінним.
Дякую слухачам за живий відгук і відкритість до нового. Цікаво було б почути ваші враження ;)
І до нових зустрічей!
Валентина Мержиєвська
Більше фото тут.
Немає коментарів:
Дописати коментар